Синтаксичні інструменти творення іміджу України в медійному просторі

Анотація

DOI: https://doi.org/10.17721/APULTP.2020.40.71-85

У статті аналізується синтаксичний потенціал конструювання іміджу України в сучасних мас-медіа. Автором стверджується необхідність застосування комплексного підходу до аналізу мовного інструментарію іміджетворення. Зокрема, наголошується на важливості дослідження різних типів іміджевих медійних текстів, які є основними носіями іміджевої інформації про країну. Акцентується увага на амбівалентності більшості іміджевих текстів, які залежно від інтенції автора, суб’єктивної інтерпретації висвітлюваної інформації можуть мати як позитивний, так і негативний вплив на державний імідж. У роботі послідовно доводиться, що особливості конструювання іміджу України найбільш яскраво виявляються саме на синтаксичному рівні, що пояснюється специфічним інтонуванням фрази, емоційно-оцінним характером викладу матеріалу та ін. Аналізується іміджевий потенціал різного типу протиставлень, які реалізуються в антитезах, де один компонент моделює позитивний державний імідж, водночас другий сприяє формуванню негативного іміджу України, або ж дискредитує імідж опонента. Окрім того, досить продуктивним синтаксичним засобом формування іміджу країни є синкризис, що заснований на контекстуальній протиставності. Не менш ефективним у процесі конструювання державного іміджу є використання медійниками засобів експресивного синтаксису. Так, зокрема, використання в іміджевих медійних публікаціях риторичних окликів з меліоративним значенням сприяє конструюванню позитивного державного іміджу. Разом із тим, введені в іміджевий текст риторичні питання досить часто мають пейоративну семантику й, таким чином, формують негативний імідж України. Окрім того, дієвими синтаксичними засобами творення державного іміджу в медійному просторі є анепіфора, парцеляція та антифразисні висловлення, які підкреслюють авторське ставлення до описуваних подій. Проведене дослідження переконує, що синтаксична система мови репрезентує широку палітру вираження авторської модальності, суб’єктивно-оцінної інтерпретації висвітлюваних явищ і – як результат – сформованого в масовій свідомості іміджу держави.

Ключові слова: лінгвістична іміджелогія, імідж України, меліоративний та пейоративний іміджевий текст, синтаксичні інструменти творення іміджу.

Інформація про автора: Плясун Ольга Миколаївна  –  аспірант кафедри стилістики та мовної комунікації; Інститут філології; Київський національний університет імені Тараса Шевченка.

Електронна адреса: olga_2511@ukr.net