Лінгвістична палітра іміджеформувального потенціалу української науки у світових медіа

Анотація

У статті аналізуються актуальні питання лінгвістичної іміджелогії. Зокрема, авторська увага зосереджена на проблемі формування успішних іміджевих стратегій як комплексу вербалізованих іміджевих дій, спрямованих на створення позитивного іміджу країни в медіа. Перспективність означеної проблематики у модерній лінгвістиці засвідчують численні наукові розвідки, які проводяться в останнє десятиліття в провідних європейських та азійських наукових центрах. У цьому аспекті науковий інтерес становлять дослідження іспанських лінгвістів (П. Родрігес, А. Сантана Талавера, А. Родрігес Даріас та ін.), зосереджені навколо проблем розроблення "стратегічних кодів" ефективного державного іміджу. У медійному просторі, на переконання автора, найбільш ефективною є апеляція до підсвідомого, емотивного, міфічного та культурного кодів, що зумовлено потужним сугестивним потенціалом сучасних ЗМІ. Окрім того, досить успішним у мас-медійному дискурсі є звернення до запропонованого автором коду символічної асоціації, здатного пов'язувати у свідомості реципієнта той чи інший символізований об'єкт / прецедентний феномен із країною, до якої він належить, зокрема Україною. У цьому контексті автор аналізує мовну специфіку репрезентації знакових для України фігур у державних іміджевих стратегіях, насамперед, в іміджевій стратегії апеляції до цінностей, яка заснована на аксіологічних принципах. Аргументується теза про потужний іміджеформувальний потенціал математичної (М. Остроградський, Г. Вороний, М. В'язовська), медико-біологічної (І. Мечников, Д. Заболотний, О. Богомолець, В. Вернадський, О. Броварець, М. Родніна) та ін. українських наукових шкіл. Аналізується широкий арсенал мовних засобів, які використовуються журналістами для створення ефективних іміджевих текстів. Основними іміджеформувальними маркерами в таких публікаціях є, як правило, емоційно-оцінні епітетні, метафоричні та перифрастичні конструкції з виразною позитивною семантикою. Таким чином, робиться висновок про необхідність фахового лінгвістичного аналізу іміджевих текстів про Україну у сучасних ЗМІ. У цьому аспекті медіалінгвоіміджелогія, яка здатна пояснити мовні механізми їх конструювання, постає в сучасній неолінгвістиці однією з найбільш актуальних дослідницьких парадигм.