Принципи етики ШІ

Позиція Журналу щодо використання ШІ спирається на Закон про штучний інтелект (Artificial Intelligence Act), прийнятий в ЄС, принципи, опубліковані COPE (Комітетом з етики публікацій), а також дотримання етичних стандартів у процесі наукової публікації. Крім цього, нами враховані рекомендації таких відомих міжнародних видавництв, предусім Elsevier, Thomson Reuters, Emerald Publishing, Penguin Random House.

Автори несуть повну відповідальність за зміст своєї статті, навіть за ті частини, що були створені за допомогою інструментів штучного інтелекту, і, відповідно, несуть відповідальність за будь-які неточності або порушення публікаційної етики. Інструменти штучного інтелекту (наприклад, ChatGPT) не можуть бути вказані як автори у поданих статтях. Авторство має бути обмежене особами, які зробили значний інтелектуальний внесок у роботу. Автори не повинні цитувати штучний інтелект як автора. Автори несуть відповідальність за плагіат, зокрема в тексті та зображеннях, створених ШІ, а також за те, що всі процитовані матеріали, включно з повними цитатами, є справжніми і відповідними.

Навмисне використання генеративного ШІ для побудови рукописів, що містять цитати та посилання, вважається текстовим плагіатом. 

Рецензування наукового рукопису передбачає відповідальність, яка може бути притаманна тільки людині. Рецензенти не повинні використовувати генеративний ШІ або технології з підтримкою ШІ для допомоги в науковому рецензуванні статті, оскільки критичне мислення і оригінальна оцінка, необхідні для експертної оцінки, знаходяться за межами цієї технології, тому існує ризик, що технологія призведе до неправильних, неповних або упереджених висновків щодо рукопису. Рецензент несе відповідальність за свої експертні оцінки та коментарі.

Редактори не повинні завантажувати поданий рукопис або будь-яку його частину в генеративний інструмент штучного інтелекту, оскільки це може порушити конфіденційність і права власності авторів, а також, якщо стаття містить особисту інформацію, що дозволяє ідентифікувати автора, може порушити права на конфіденційність даних.

Редактори можуть використовувати інструменти штучного інтелекту для виявлення плагіату або визначення потенційних рецензентів. Однак остаточне рішення залишається за редакторами-людьми. Остаточне рішення про те, чи є використання інструментів вмісту, створеного ШІ, доцільним або допустимим у поданому рукописі чи опублікованій статті, приймається головним редактором Журналу.