The category of image in linguistic discourse

Olga Pliasun

doi:10.17721/APULTP.2018.37.105-124

Автор(и)

Ольга Плясун Київський національний університет імені Тараса Шевченка Автор

DOI:

https://doi.org/10.17721/APULTP.2018.37.105-124

Ключові слова:

лінгвоіміджелогія, медіалінгвоіміджелогія, категорія іміджу, лінгвістичні аспекти дослідження іміджу, іміджевий текст, іміджевий сюжет, мовний імідж.

Анотація

Стаття присвячена аналізу перспективних напрямів іміджевих досліджень в українській та зарубіжній лінгвістиці. Авторську увагу закцентовано на сучасних тенденціях розвитку лінгвоіміджелогії як актуальної неолінгвістичної парадигми, що вивчає мовні механізми іміджетворення, "впливовий потенціал" іміджу, його здатність формувати нові соціальні смисли й рефлексії. Центральним поняттям лінгвістичної іміджелогії є категорія іміджу, яку автор розглядає в когнітивно-дискурсивному, фонологічному, лінгвокультурологічному та лінгвосеміотичному аспектах. У статті імідж визначено як специфічний засіб комунікації; своєрідний "код", набір смислів, символів, що можуть бути прочитані на вербальному й невербальному рівнях. У процесі суб’єкт-суб’єктної взаємодії цей "код" зчитується реципієнтами – учасниками комунікації. Відповідно, на переконання автора, така інтерпретація категорії дозволяє розширити межі іміджевих досліджень і розглядати її в аспекті неонапрямів мовознавства – нових підходів до комунікативної лінгвістики та лінгвістики тексту. Встановлено, що феномен іміджу має двозначну природу та стереотипний характер. Висловлено тезу про те, що необхідною умовою формування ефективного іміджу, зокрема державного, є врахування сформованих у суспільстві стереотипних характеристик об’єкта іміджування. Проаналізовано ряд концептуально важливих для лінгвістичної іміджелогії термінопонять. Особливу увагу приділено лінгвістичному осмисленню понять "іміджевий сюжет", "іміджевий текст", "мовний імідж", "правильна мовна поведінка" та ін. У пропонованому дослідженні наголошується на оцінності як одній із ключових характеристик іміджевих медійних текстів, адже в основі будь-якого іміджу, конструйованого засобами масової комунікації, лежить саме оцінка, яка створює авторське ставлення до повідомлюваної інформації. Водночас акцентується увага на суттєвій ролі просодичних компонентів мовлення (тону, темпу, тембрового забарвлення, паузації) у процесі формування політичного іміджу. Робиться висновок про великий сугестивний потенціал іміджу, що зумовлює перспективність дослідження цієї категорії у нейролінгвістичному аспекті. Новим етапом досліджень у галузі лінгвістичної іміджелогії, на думку автора, може бути аналіз феномену іміджу у дискурсі мас-медіа – як базової категорії новітньої гуманітарної дисципліни – медіалінгвоіміджелогії. В українській лінгвістичній науці ця галузь тільки починає формуватися і тому потребує детального вивчення. На переконання автора, вивчення іміджевої проблематики в медіалінгвоіміджелогії має найбільшу наукову перспективу, що аргументується можливістю студіювання вербальної природи іміджу із залученням великого арсеналу знань із різних дослідницьких напрямів.

Посилання

Tomberg, O. (2018). Characteristic features of artistic images’ linguistic representation in anglo-saxon poetic linguoculture. IX International Conference "Word, Utterance, Text: Cognitive, Pragmatic and Cultural Aspects". Future Academy, 590-596 [in English].

Sidak, O. (2009). Cognitive structure of the concept of "image" [Kohnityvna struktura poniattia "imidzh"]. Bulletin of Kharkiv National University named after V.N. Karazin. Kharkiv, 837, 56-59 [in Ukrainian].

Shylina, А. (2017). Media image supertext: stages of scientific comprehension [Mediaimidzhevyiy sverhtekst: etapyi nauchnogo osmyisleniya]. Advertising and public relations: traditions and innovations. Works of the fifth anniversary of the International Scientific and Practical Conference. Rostov State Transport University. Rostov-on-Don, 115-116 [in Russian].

Prokhorov, A. (2013). Specificity of linguistic image modeling [Spetsifika lingvisticheskogo modelirovaniya imidzha]. TSU Bulletin, 9., 254–257 [in Russian].

Osetrova, E. (2012). On the definition of the concept of "language image" [K opredeleniyu ponyatiya "yazyikovoy imidzh"]. Language and social dynamics. Reshetnev Siberian State University of Science and Technology. Krasnoyarsk,12-1, 78-85. [in Russian].

Lysychkina, I. (2012). Lingvocommunicative mechanisms of forming the image of a law-enforcement organization [Linhvokomunikatyvni mekhanizmy formuvannia imidzhu pravookhoronnoi orhanizatsii]. Studia philologica, 1, 107-111 [in Ukrainian].

Kubryakova, O. (2008). To the definition of the concept of image [K opredeleniyu ponyatiya imidzha]. Issues of cognitive linguistics, 1, 5–11 [in Russian].

Koval, N. (2010). Prosodic image characteristics of political oratory (experimental and phonetic study on the material of the British version of the English language) [Prosodychni imidzhevi kharakterystyky politychnoi oratorskoi promovy (eksperymentalno-fonetychne doslidzhennia na materiali brytanskoho varianta anhliiskoi movy)]: abstract of thesis for the PhD degree, specialty 10.02.04. "Germanic Languages". Odessa [in Ukrainian].

Khairov, Sh. (2017). The alphabet in linguistic imagology: ideological and aesthetic values in the disputes on the pre-reform cyrillic letters in Russia before and after 1918 [Grafika kak object lingvisticheskoy imagologii. O nekotoryih tipah esteticheskih I ideologicheskih otsenok doreformennoy kirillitsyi v Rossii do I posle 1918 g.]. Studi Slavistici, XIV, 293-307 [in Russian].

Katynskaya, M. (2016). Image as a prototypical category [Imidzh kak prototipicheskaya kategoriya]. Bulletin of the KSU, 3. [in Russian].

Kamalova, D. (2017). The image of Palestinians in the Israeli-Palestinian conflict [Imagologicheskiy obraz palestintsa v palestino-izrailskom konflikte]. Philological sciences at MGIMO, 12 (4), 1-9 [in Russian].

Frolova, E. (2007). Communicative strategies for the formation of the image of a regional leader in electronic media [Kommunikativnyie strategii formirovaniya imidzha regionalnogo lidera v elektronnyih media]: author. dis. for the PhD degree, spec. 10.02.01 "Russian language". Omsk [in Russian].