Деякі морфосинтаксичні та типологічні тенденції у східнополіських прикордонних діалектах

Анотація

В українській і загалом у східнослов'янській діалектології, фонетику і лексику вивчено більш систематично, ніж інші мовні рівні – морфологічний, синтаксичний, фразеологічний. Незважаючи на існування первинних і вторинних джерел, таких як діалектні атласи, академічні праці, університетські підручники, фахові публікації, що висвітлюють різні аспекти говорів, дослідження, присвячені морфосинтаксичним і типологічним характеристикам діалектів, зокрема прикордонних, обмежені, якщо не відсутні. У статті стисло окреслено деякі морфосинтаксичні та типологічні тенденції, які є типовими для частини східнополіських говорів, розташованих на території колишнього Ріпкинського району (Чернігівщина), що простягається до Білорусі. В дослідженні системно виявлено риси,
які притаманні східнополіським прикордонним діалектам, схарактери­зовано їх особливості та ідентифікаційні риси. Також розглянуто основні ознаки посесивних конструкцій і способи формування майбутнього часу недоконаного виду, що є закономірними для досліджуваних типів діалектів. Акцентовано, що північно-східні українські діалекти, зокрема на українсько-білорусько-російському кордоні, мають діатопічні варіації та демонструють певні специфічні риси, які висвітлено у статті. Попри те, що категорії посесивності й майбутності літературних (стандартних) мов, досліджено в лінгвістико-типологічних студіях, у більшості праць такого типу територіальної й соціальної варіативності не розглянуто. Отже, аналіз і порівняння власних діалектних даних із уже наявними результатами безумовно удосконалять мовно-типологічну класифікацію слов'янських, зокрема східнослов'янських, а ширше – європейських мов. Тематика статті відображає актуальну проблематику XVII Міжнародного з'їзду славістів, що відбудеться у серпні 2025 року в Парижі (Франція).