Функціональне співіснування синтетичної та аналітичної майбутньої часових форм у сучасних германських мовах я к відображення граматикалізації

Анотація

Стаття має на меті з'ясувати відображення аналогічних функцій синтетичного майбутнього часу (коли повнозначні дієслова вжито у формі теперішнього часу для посилання на майбутні дії) та аналітичного майбутнього часу (коли поєднання модального або інхоативного дієслова з неособовими формами дієслова  вжито для посилання на майбутні дії). Предметом цього дослідження є особливості виокремлення форм майбутнього часу у сучасних германських мовах. Дослідження ґрунтується на селекції окремих західних і північних германських мов, що є подібними за територіальними контактами. В межах заявленої проблематики були ідентифіковані та згруповані у два типи дієслівні форми, що вживаються для передачі майбутності. До першого типу увійшли синтетичні форми, які сформовані нелімітними повнозначними дієсловами у формі теперішнього часу. Синтетичний тип супроводжується зовнішніми чинниками футурального типу (морфологічної та синтаксичної природи). Другий тип є аналітичним і складається з двох функціональних компонентів. Перший компонент функціонує як ініціальний формант, що складається з модального або інхоативного дієслова. Другий компонент функціонує як фінальний формант, що містить неособові форми дієслова з відповідними частками. Аналітичний тип супроводжується внутрішніми футуральними чинниками. Аналітичні часові форми на позначення майбутньої дії демонструють певний ступінь взаємного проникнення, що має місце між початковим та кінцевим формантами, цей ступінь позначає рівень граматикалізації. У межах сукупності граматичних форм на позначення майбутнього часу виокремлюється сім варіантів опозиції бінарного і потрійного типів. Семиваріантна опозиція надає футуральним формам певну гнучкість, універсальність, лабільність, багатогранну вживаність. Сам процес граматикалізації виявляється як багатоаспектне інтегроване явище.