Моя кібер-особистість: презентація ідентичності в мережі TikTok

Катерина Карпова; Оксана Боримська

doi:10.17721/APULTP.2022.44.118-129

Автор(и)

Катерина Карпова Київський національний університет імені Тараса Шевченка Автор
Оксана Боримська Київський національний університет імені Тараса Шевченка Автор

DOI:

https://doi.org/10.17721/APULTP.2022.44.118-129

Ключові слова:

TikTok, ідентичність, критичний дискурс-аналіз, мультимодальний дискурс-аналіз, семіотика, інтертекстуальність.

Анотація

TikTok – це соціальна мережа, яка надала своїм користувачам унікальне поєднання засобів комунікації та, відповідно, започаткувала новий комунікативний контекст для самовираження та презентації ідентичності. Стаття присвячена вивченню того, як тиктокери за допомогою технологій цієї мережі застосовують мову та інші семіотичні системи з метою презентувати себе, побудувати власні онлайн ідентичності та привернути до себе увагу однодумців. Дослідження ґрунтується на 45 відео з мережі TikTok, відібраних методом суцільної вибірки. Відео аналізуються за допомогою методів критичного дискурс-аналізу та, зокрема, мультимодального дискурс-аналізу, оскільки останній дозволяє розглядати поєднання вербальних і невербальних (зображення, саундтреки, одяг тощо) засобів, а також контекстуальних та інтертекстуальних структур текстів, призначених для вираження особистості тиктокерів та побудови їх ідентичності. Дослідження виявило, що тиктокери звертаються до синтаксичних конструкцій, типових для самопрезентації: таким чином вони заявляють про ідентичності, які вважають важливими, та конструюють їх шляхом цілеспрямованого ігнорування загальноприйнятих основних ідентичностей: вони проголошують або свою гендерну нейтральність, або здатність поєднувати ідентичності, які вважаються несумісними, або заперечують наявність у себе ідентичності як такої. Розмірковуючи про свою особистість та формуючи свої повідомлення для аудиторії, тиктокери використовують тексти, яким притаманні інтертекстуальність і мультимодальність. Поєднання мультимодальних семіотичних засобів допомагає блогерам створити техно-семіо-лінгвальний комплекс, типовий для соціальних мереж. Блогерам вдається застосовувати ці різноманітні семіотичні коди для донесення відповідного значення, розкриття своєї ідентичності перед аудиторією та, нарешті, створення власної спільноти навколо побудованої ідентичності.

Посилання

Baldauf, H., Develotte, C., & Ollagnier-Beldame, M. (2017). The Effects of Social Media on the Dynamics of Identity: Discourse, Interaction and Digital Traces. https://doi.org/10.4000/alsic.3004 [in English].

Boyd, D. (2007). None of this is real: identity and participation in Friendster. Karaganis J (ed.). Structures of Participation in Digital Culture. New York: Social Science Research Council, 132-157 [in English].

Breakwell, G.M. (1986). Coping with threatened identities. London: Methuen [in English].

Brown, J.D. (2006). Emerging Adults in a Media-Saturated World. J.J. Arnett & J.L. Tanner (Eds.). Emerging adults in America: Coming of age in the 21st century, 279-299. https://doi.org/10.1037/11381-012 [in English].

Bucholtz, M. & Hall, K. (2005). Identity and Interaction: A sociocultural approach. Discourse Studies, 7(4-5),585-614 [in English].

Castells, M. (2009). Communication Power. Oxford: Oxford University Press [in English].

Ellison, N. & Boyd, D. (2013). "Sociality through Social Network Sites." In Dutton, W. H. (ed.). The Oxford Handbook of Internet Studies. Oxford: OUP,151-172 [in English].

Fairclough, N. (2001). Critical discourse analysis. Int. Adv. Eng. Technol., 7,452-487. [in English].

Galer, S. S. (2020). How TikTok changed the world in 2020. BBC/Culture. URL: https://www.bbc.com/culture/article/20201216-how-tiktok-changed-the-world-in-2020n (last access: 15.01.2022) [in English]

Gervasio, M. & Karuri, M. (2019). Marking Identity through Language in Social Media Discourse by Chuka University Students. International Journal on Studies in English Language and Literature (IJSELL), 7(8), 43-52. http://dx.doi.org/10.20431/2347-3134.0708005 [in English].

Goffman, E. (1959). The Presentation of Self in Everyday Life. New York: Anchor Books [in English].

Karizat, N., Delmonaco, D., Eslami, M., & Andalibi, N. (2021). Algorithmic folk theories and identity: How TikTok users co-produce knowledge of identity and engage in algorithmic resistance. Proceedings of the ACM on Human-Computer Interaction, 5(CSCW2), 1-44. https://doi.org/10.1145/3476046 [in English].

Kim, H. W., Zheng, J. R., & Gupta, S. (2011). Examining knowledge contribution from the perspective of an online identity in blogging communities. Computers in Human Behavior, 27(5), 1760-1770. https://doi.org/10.1016/j.chb.2011.03.003 [in English].

Kress, G., & Leeuwen, T. v. (1996). Regarding Images: The Grammar of Visual Design. Oxon: Routledge [in English].

Mazur, E., & Li, Y. (2016). Identity and self-presentation on social networking web sites: A comparison of online profiles of Chinese and American emerging adults. Psychology of Popular Media Culture, 5(2), 101-118. https://doi.org/10.1037/ppm0000054 [in English].

Schiffrin, D. (1996). Narrative as self-portrait: Sociolinguistic constructions of identity. Language in Society,25(2), 167-203. https://doi.org/10.1017/S0047404500020601 [in English].

Van Dijck, J. (2013). 'You have one identity': Performing the self on Facebook and LinkedIn. Media, culture & society, 35(2), 199-215. https://doi.org/10.1177/0163443712468605 [in English].