Імідж: інтродукція до лінвгістичної сутності явища

Анотація

У статті розвинуто тезу, що інтродукцією до сучасного розуміння лінгвістичної іміджелогії може бути концептуальне розуміння послідовностей її практичного вияву та формування теорії. Визначено, що імідж на початковому етапі є особливою природою образного мислення і мовного представлення, що з часом формалізується в символізованих мовних одиницях, перетворюючи Хаос в Космос. На наступному етапі символізовані образні одиниці / патерни вибудовують логіку залежностей, розширюючи комунікативну ємність понятійно стійкої образної одиниці і через "точки біфуркації" виходять в іміджеве комунікативне поле.
Доведено що поняття "імідж" та "образ" втрачають повну синонімічну відповідність. Це швидше метонімічні залежності, де образна словесна форма виявляє реалізацію особливого типу мислення людини (найяскравіше в художньому стилі і його передтекстах/ першотекстах – казці, міфі, фразеології). 
Аргументовано, що імідж – це вияв комунікативної повноти, побудованої на можливостях трансформації образного слова (і не тільки). Іміджеві характеристики – це простір сталості, що об'єднує загальний культурний і соціальний досвід, можливість мовних інновацій, з опертям на засвоєне, стале, але згармонізоване з реальним часом і його викликами.
Сучасна лінгвістична іміджелогія інтерпретована як окрема сфера формування і поширення наративів, що інтегрують в цілісність (залежно від мети і комунікативних завдань) суспільство/-ва на основі цінностей, ідеологій, традицій. Форми і методи іміджування й антиіміджування стратегічно і тактично виявлені в комунікативному потенціалі української мови.