Лінгвістичні технології фактчекінгу в інформаційних жанрах сучасних масмедіа
DOI:
https://doi.org/10.17721/APULTP.2024.49.77-100Ключові слова:
інформація, дезінформація, фактчекінг, фейк, інформаційні жанри медіа.Анотація
У статті системно аналізуються лінгвістичні технології фактчекінгу (як протидії дезінформації та фейкам), синхронізовані зі стилістичною природою інформаційних жанрів сучасних масмедіа. Зважаючи на їх функціонально-комунікативну неоднорідність, авторами розрізнено принципи реалізації фактчекінгу у традиційних і нових медіа. Зазначено, що в інформаційних жанрах традиційних медіа (в газетно-журнальному, телевізійному, радійному дискурсах) фактчекінг пов'язують із редакторською політикою засобів масової інформації, професійною діяльністю дипломованих журналістів, підконтрольних чинному законодавству про інформацію. Визначено, що нові медіа, системно представлені формами віртуальної комунікації, часто нівелюють категорію автора, порушують лінійну модель інформування, спираючись на комунікативний ефект сенсаційності, першості, епатованості, що в результаті породжує неоднозначність і когнітивний дисонанс у сприйнятті інформаційного контенту.
Звернено дослідницьку увагу на семіотичну гетерогенність інформаційних текстів і контекстів, що доповнює й урізноманітнює їх функціонально-стилістичний ресурс і потенціал, акцентуючи на додаткових маркерах, принципово важливих, зокрема, і для фактчекінгу. Прокоментовано тезу щодо коректного розуміння смислової організації інформаційних медійних повідомлень, яке залежить від фонових знань реципієнтів. Це дозволяє визначити концептуально важливе завдання автора інформаційного контенту – з урахуванням названих і прокоментованих критеріїв якісного, достовірного інформаційного повідомлення актуалізувати на його основі сприйняття об'єктивної дійсності масовою аудиторією, що змоделює подальшу інтерпретацію факту, синхронізованого з реальними подіями. В такому разі йдеться також і про соціальну відповідальність: не тільки авторів медійних текстів і контекстів, але й реципієнтів, які реалізують вторинну рефлексію щодо них.
У висновку зазначено, що ефективність перспективно дієвих алгоритмів інформаційного фактчекінгу в сучасних масмедіа зможе позитивно вплинути на якість відповідного контенту, що формує мовну свідомість реципієнтів. І в результаті актуалізувати комунікативний ресурс, стилістичні домінанти медійних інформаційних жанрів як важливого та переконливого джерела інформації про об'єктивну реальність, що моделює уявлення й цінності, а тому визначає перспективи розвитку сучасного суспільства.
Посилання
Babak, A. (2017). The rise of fact-checking in the world: a review of the most interesting projects [Rozkvit faktchekinhu u sviti : ohliad naitsikavishykh proektiv]. Detector of media. URL : http://ms.detector.media/web/online_media/rozkvit_faktchekingu_u_sviti_oglyad_naytsikavishikh_proektiv (last access: 05.12.2024) [in Ukrainian].
Bidzilia, Y.M. (2007). Journalist's dictionary: terms, mass media, figures [Slovnyk zhurnalista : terminy, mas-media, postati]. Uzhorod : Zakarpattia [in Ukrainian].
Black, K. (2016). 16 rules of journalistic investigation from an expert of the London Bureau of Investigative Journalism. URL : https://ms.detector.media/profstandarti/post/16435/2016-04-15-16-pravyl-zhurnalistskogo-rozsliduvannya-vid-eksperta-londonskogo-byuro-rozsliduvalnoi-zhurnalistyky/ (last access: 02.12.2024) [in Ukrainian].
Brzhevska, Z.M., Gaidur, G.I., & Anosov, A.O. (2018). Impact on the credibility of information as a threat to the information space [Vplyv na dostovirnist informatsii yak zahroza dlia informatsiinoho prostoru]. Cyber security : education, science, technology, 2(2), 105-112 https://doi.org/10.28925/2663-4023.2018.2.105112 [in Ukrainian].
Vitushko, N.S. (2014). Verification of information for reliability in the process of preparation of the source base of the library analytical product in the conditions of information confrontation [Perevirka informatsii na dostovirnist u protsesi pidhotovky dzherelnoi bazy bibliotechnoho analitychnoho produktu v umovakh informatsiinoho protystoiannia]. Scientific works of the V.I.Vernadskyi National Library of Ukraine, 39, 328-338[in Ukrainian].
Wardl, C. (2014). Reviewing content received from readers [Perevirka kontentu, otrymanoho vid chyytachiv]. Verification manual. URL : https://verificationhandbook.com/downloads/verification.handbook_ua.pdf (last access : 06.12.2024) [in Ukrainian].
Dubov, D.V. et al. (2020). Fakes as a tool for influence on elections [Feiky yak instrument vplyvu na vybory]. Kyiv : National Institute of Strategic Studies [in Ukrainian].
Eismunt, V. (2016). Fact-checking tools: how professionally to distinguish lies from the truth [Instrumenty faktchekinhu : yak profesiino vidrizniaty brekhniu vid pravdy]. Institute of mass information. URL : https://imi.org.ua/articles/instrumenti-faktchekingu-yak-profesiyno-vidriznyati-brehnyu-vid-pravdi-i407 (last access: 02.12.2024) [in Ukrainian].
Law of Ukraine "About Information" [Zakon Ukrainy "Pro informatsiiu"]. URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2657-12#Text (last access : 16.12.2024) [in Ukrainian].
Kyiashko, Y. (2019). Fact-checking as a tool to counteract the manipulative influence of electronic media [Instrumenty faktchekinhu : yak profesiino vidrizniaty brekhniu vid pravdy]. Bulletin of Lviv University. Journalism series, 45, 28-35. http://dx.doi.org/10.30970/vjo.2019.45.9976[in Ukrainian].
Kitsa, M.O. (2016). Fake information in Ukrainian social media: concepts, types, impact on the audience [Feikova informatsiia v ukrainskykh sotsialnykh media: poniattia, vydy, vplyv na audytoriiu]. Scientific notes of the Ukrainian Academy of Printing, 1, 283 [in Ukrainian].
Mykolayenko, A.Y. (2020). Fact-checking as a new trend in journalism [Faktechinh yak novyi trend zhurnalistyky]. Digital media: the development of the latest communication. Kyiv : KNUKIM [in Ukrainian].
Ostrovska, V., & Yeskova, K.V. (2018). Peculiarities of the format of Ukrainian fact-checking projects [Osoblyvosti formatu ukrainskykh faktchekinhovykh proektiv]. Social communications : theory and practice, 7, 43-51 [in Ukrainian].
Ostrovska, V. (2021). Fact-checking in Ukraine : actual problems of implementing the format [Faktchekinh v Ukraini : aktualni problemy realizatsii formatu]. Bulletin of V.N. Karazin Kharkiv National University. Series "Social Communications", 17 [in Ukrainian].
Partyko, Z.V. (2017). Properties of information [Vlastyvosti informatsii]. Information, communication, society 2017. Slavske. P.136-137 [in Ukrainian].
Romaniuk, V.S. (2023). Fact-checking and refutation of fake information : challenges and achievements [Faktchekinh ta sprostuvannia feikovoi informatsii: vyklyky ta dosiahnennia]. Ukraińskie media w obliczu wojny. Warszawa: Wydawnictwo Akademii Sztuki Wojennej, 225-232 [in Ukrainian].
Transformation of the global and Ukrainian information spaces in the post-truth era (2024) [Transformatsiia hlobalnoho i ukrainskoho informatsiinykh prostoriv v epokhu postpravdy] / Ed. Nesteriak, Y.V. Kyiv. 124 p. [in Ukrainian].
Shevchenko, V. (2018). Fact-checking and verification in journalistic work [Faktchekinh i veryfikatsiia u zhurnalistskii roboti]. The Image, 1, 140-153. https://doi.org/10.21272/2415-8496-2018-1(27)-140-153 [in Ukrainian].
Shevchenko, L.I., Dergach, D.V., & Syzonov, D.Yu. (2014). Media linguistics: a dictionary of terms and concepts [Medialinhvistyka: slovnyk terminiv i ponyat] / za red. L.I. Shevchenko. Kyiv [in Ukrainian].
Allcott, H., & Gentzkow, M. (2017). Social media and fake news in the 2016 election. Journal of Economic Perspectives, 31(2), 211-236. https://doi.org/10.1257/jep.31.2.211 [in English].
Brants, K. (2013). Trust, cynicism and responsiveness : the uneasy situation of journalism in democracy. Rethinking Journalism. Trust and participation in a transformed news landscape, 15-28 [in English].
Buckingham, D. (2019) Teaching Media in a 'Post-Truth' Age: Fake News, Media Bias and the Challenge for Media. Digital Literacy Education. Cultura y Educación, 31 (2), 213-231. https://doi.org/10.1080/2019.1603814 [in English].
Cotter, C. (2010). News Talk. Investigating the Language of Journalism : monography. London: Cambridge University Press [in English].
Dickey, C. (2019). The rise and fall of facts. Columbia Journalism Review. URL : https://www.cjr.org/special_report/rise-and-fall-of-fact-checking.php (last access: 15.12.2024) [in English].
Fact-check. URL: https://www.dictionary.com/browse/fact-check (last access : 01.12.2024) [in English].
Fact-checking. URL: https://dictionary.cambridge.org/dictionary/english/fact-checking (last access : 01.12.2024 [in English].
Fact-checking. URL: https://www.oxfordreference.com/display/1093/acref/9780199646241.001.0001/acref-9780199646241-e-483 (last access : 01.12.2024) [in English].
Grinberg, N., Joseph, K., Friedland, L., Swire-Thompson, B., & Lazer, D. (2019). Fake news on Twitter during the 2016 U.S. presidential election. Science, 363(6425), 374–378. https://doi.org/10.1126/aau2706 [in English].
Lee, S., Xiong, A., Seo, H., & Lee, D. (2023). "Fact-checking" fact checkers : A data-driven approach. Harvard Kennedy School (HKS) Misinformation Review. https://doi.org/10.37016/mr-2020-126 [in English].
Lee, S., Seo, H., Lee, D., & Xiong, A. (2023). Associative inference can increase people's susceptibility to misinformation. Proceedings of the International AAAI Conference on Web and Social Media, 17(1), 530-541. https://doi.org/10.1609/icwsm.v17i1.22166 [in English].
Lim, C. (2018). Checking how fact-checkers check. Research & Politics, 5(3). https://doi.org/10.1177/2053168018786848 [in English].
McQuail, D. (2005). Mass Communication Theory: monography. London : SAGE Publications [in English].
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
