Аксіологічний статус лексем ЦНОТЛИВИЙ, ЦНОТЛИВІСТЬ і ЦНОТА в українському медіадискурсі

Олександр Левко

doi:10.17721/APULTP.2018.36.60-75

Автор(и)

Олександр Левко Київський національний університет імені Тараса Шевченка Автор

DOI:

https://doi.org/10.17721/APULTP.2018.36.60-75

Ключові слова:

політичний медіадискурс, аксіологія, семантика, цнотливість, цнота, цінності, категорія оцінки.

Анотація

У статті досліджено вживання лексем цнотливий, цнотливість і цнота в українському політичному медіадискурсі, проаналізовано оцінну семантику, якої набувають "лексеми цнотливості" у медійних текстах суспільно-політичної тематики у прямому та переносному узусі. Виявлено, що значення та оцінка лексем цнотливий, цнотливість і цнота в українському медіадискурсі варіюється залежно від суб'єкту або об'єкту, атрибутом яких вони виступають. Визначено, що на позначення тілесної чистоти, незайманості як переважно жіночої чесноти "лексеми цнотливості" вживаються у позитивному або нейтральному значенні і лише зрідка набувають іронічного звучання, що свідчить про традиційно християнські уявлення про цнотливість як морально-етичну цінність в українському медіадискурсі. Окрім абстиненції від інтимних стосунків цнотливість як чеснота чоловіків і жінок актуалізує семи "скромність", "порядність", "моральність", "честь", "гідність", отримуючи контекстуальне звучання як доброчесність загалом. Простежено, що цнотливий як характеристика тілесного контакту вказує на його ніжність, пристойність, романтичність та відсутність розбещеності, що позитивно оцінюється мовцями в українських медіатекстах. Встановлено, що вживання "лексем цнотливості" у суспільно-політичному контексті як атрибуту держави та публічних інститутів зумовлене когнітивною метафорою, у якій сферою-донором виступає жінка або інтимні стосунки. Мовна оцінка "лексем цнотливості" варіюється від позитивної до дуже негативної, причому в останньому випадку вони набувають значень "застій", "зашореність", "обмеженість", "ідеологічна заангажованість", "консерватизм", "відсутність реформ". Негативних конотацій набувають "лексеми цнотливості" у випадку їх атрибуції мистецтву, літературі та кінематографу, актуалізуючи при цьому семи "відсутність прогресу", "відсталість". У прямому сенсі цнотливість як відсутність надмірного еротизму та моральної розбещеності у художніх творах і кінокартинах оцінюється здебільшого позитивно в українських суспільно-політичних медіатекстах.

Посилання

Hontaruk, L. (2004). Ukrainian sememe in the meaning structure of the polonism "tsnota" in Ukrainian vocabulary of the early XVII century (Based on D. Nalyvajko’s works) [Ukrajinska semema v znachennievij strukturi polonizmu tsnota v ukrainskij leksytsi poch. XVII st. (na materiali tvoriv D. Nalyvajka)]. Visnyk Lvivskoho universytetu. Serija filolohichna, 34 (II), 74–78 [in Ukrainian].

Maygur, N. & Kupavskaya, A. (2016). Conceptual field "chastity": reconstruction of a denotative layer on the basis of a synonymic row [Kontseptualnoye pole "tselomudriye": rekonstruktsiya denotativnogo yarusa na osnove synonimicheskogo ryada]. Vestnik Adygeyskogo gosudarstvennogo universiteta. Filologiya i iskusstvovedeniye, 2 (177), 92–98 [in Russian].

Dias, A. R., Machado C. & Gonçalves M. (2012). From "Chastity as a gift" to "Doing it as a sign of love": A longitudinal analysis of the discourses on female sexuality in popular magazines in Portugal. SAGE Open, 18, 1–13 [in English].

Gill, R. (2010). Mediated intimacy and postfeminism: A discourse analytic examination of sex and relationships advice in a woman’s magazine. Discourse and Communication, 3, 345–369 [in English].

Hust, S., Brown, J. & L’Engle, K. (2008). Boys will be boys and girls better be prepared: An analysis of the rare sexual health messages in young adolescents’ media. Mass Communication and Society, 11, 3–23 [in English].

North, H. (1966). Sophrosyne: self-knowledge and self-restraint in Greek literature. Ithaca, New York : Cornell University Press [in English].

Rademaker, A. (2005). Sophrosyne and the rhetoric of self-restraint polysemy & persuasive use of an ancient Greek value term. Leiden : Brill [in English].

Ringrose, J. (2011). Are you sexy, flirty, or a slut? Exploring sexualization and how teen girls perform/negotiate digital sexual identity on social networking sites. New femininities: Postfeminism, neoliberalism and identity. London, 99–116 [in English].