Ремінісценції лінгвіста до теорії ідентифікації: eпістолярій Пантелеймона Куліша. Стаття 2

Анотація

таттю присвячено аналізу складного процесу еволюції світогляду Пантелеймона Куліша – поліфонічної особистості, яка залишила в історії української культури спадщину літератора, видавця, перекладача. Творчість П. Куліша і його епістолярій досліджуються в категоріях теорії Е.Х. Еріксона, що стала інтелектуальною матрицею для розуміння процесів розвитку суб'єкта в певних психосоціальних умовах і обставинах. Твердиться, що теорія Е.Х. Еріксона створила інтелектуальну матрицю аналізу розвитку суб'єкта в системі психосоціальних умов і обставин. Розглянуто основний постулат автора, в якому аналізується співвідносність особистості з  психосоціальною тотожністю. Розглянуто також етапи еволюції національної самосвідомості П. Куліша – від обстоювання слов'янофільських позицій у ранній юності до еволюційного розширення світоглядної концепції. Відповідно аналізується домінанта україноцентричності митця, збагачення його світогляду європейськими ідеями, ідеалами, культурними фактами і, як наслідок, – сформований світогляд із розумінням ідентифікаційної перспективи народу в європейській історії та культурі. У статті розглянуто критерії етноідентифікації П. Куліша: екзистенційний вибір, усвідомлення шляхів самореалізації, досягнення внутрішньої свободи, вирішення індивідуально-психологічних проблем приналежності до певної соціальної страти, реалізація потужних інтенцій особистості в національній мові. Аналітика статті побудована на епістолярії П. Куліша – репрезентативній формі авторської комунікації з провідними літераторами і громадськими діячами слов'янського світу середини ХІХ ст. Епістолярій дозволяє висвітлити панораму ідей і концепцій, що були актуалізовані інтелектуалами в контексті аналізу проблеми національної ідентичності.