Десквамаційний механізм походження готських претерито-презентних дієслів
DOI:
https://doi.org/10.17721/APULTP.2023.47.105-130Ключові слова:
десквамація, лігаментація, пенетрація, претерито-презентне дієслово, ряд аблаута, транслокація.Анотація
У статті описано спробу реконструювати процеси, які призвели до формування претерито-презентних дієслів у готській мові. Реконструкція базувалася на початковому припущенні щодо спорідненості претерито-презентної підгрупи з корпусом сильних дієслів. Спорідненість визначалася фактом відтворення елементів аблауту у претеритальних формах сильних дієслів у презентних формах претерито-презентних дієслів. В основі виокремлення претерито-презентних дієслів лежить механізм десквамації, який розуміється як градуальне, багатостадійне, поступове відшарування майбутніх претерито-презентних дієслів від корпусу сильних дієслів.
Десквамація була визначена як інтегроване явище, що отримало чіткі обриси завдяки інтродукції кількісних параметрів, які уможливили здійснення десквамаційної дескрипції, спираючись на кількісні показники, що окреслюють десквамаційні ознаки. Цей кількісний параметр визначається як пенетрантність. Ступінь відсутності ознаки описується кількісним параметром, що визначається як експресивність. Обидва параметри (пенетрантність та експресивність) чітко окреслюють межі, в яких проявляються десквамаційні ознаки, а також вони є взаємними корелянтами. Ступінь точності опису десквамації значно підвищується шляхом інтродукції додаткових кількісних параметрів. Взаємозв'язок між сильним і відповідним претерито-презентним дієсловом кількісно обраховується числом лігаментів, які формують поняття лігаментації. З іншого боку, кількість виявлених лігаментів дозволяє описати лігаментацію як монодентатну або бідентатну. Водночас, бідентатна лігаментація може бути визначена як гомогенна або гетерогенна, виходячи з природи лігаментів.
Застосування системи кількісних параметрів дозволяє розмежувати готські претерито-презентні дієслова на дві квазігрупи. Перша квазігрупа сформована претерито-презентними дієсловами, що мають чітку співвіднесеність із сильними дієсловами певних рядів аблаута. Друга квазігрупа містить дієслова, що виявляють ознаки співвіднесеності з конкретним рядом аблаута, що затемнені нечіткими, суперечливими ознаками. Вони демонструють невизначену спорідненість одночасно з двома рядами аблаута. Це може свідчити про проміжну дислокацію зазначених трьох претерито-презентних дієслів між двома рядами аблаута. Ця осциляція між двома рядами аблаута ускладнила процес десквамації. На процес десквамації наклалося явище транслокації, яке зумовлене перенесенням десквамованого дієслова у систему претерито-презентних параметрів.
Зафіксовані закономірності та виявлені кількісні параметри стосуються готської мови і слугують матеріалом для спільногерманських узагальнень. Але перспективним вбачається дослідження як у межах північногерманського, так і західногерманського ареалів, де можуть бути виявлені специфічні та спільні ознаки в аспекті формування претерито-презентних дієслів.
Посилання
Balg, G.H. (1891). N.T. The first Germanic Bible translated from the Greek by Gothic Bishop Ulfila. Milwaukee, Baltimore: The Linguistic Society of America, 358 p. [in English].
Bremmer, R. (2009). An Introduction to Old Frisian History, Grammar, Reader, Glossary. Amsterdam, Philadelphia: Benjamins, 259 p. [in English].
Clackson, J. (2004). Indo-European Linguistics: an Introduction. Cambridge: Cambridge University Press, 268 p. [in English].
Jasanoff, J. (2003). Hittite and the Indo-European Verb. Oxford: Oxford University Press, 305 p. [in English].
Jellinek, M.H., & Hermann, P. (2013). Geschichte der gotischen Sprache. Berlin, Boston: De Gruyter Mouton, 203 s. [in German].
Mailhammer, R. (2007). The Germanic Strong Verbs: Foundations and Development of a New System. Berlin: de Gruyter, 285 p. [in English].
Nevalainen, T. (2004). Three perspectives on grammaticalization: Lexico-grammar, corpora and historical sociolinguistics. Corpus Approaches to Grammaticalization in English. Amsterdam: John Benjamins, 4-31 [in English].
Plotkin, V. (2008). The evolution of Germanic phonological systems: Proto-German, Gothic, West Germanic, and Scandinavian. Lewiston, N.Y.: Edvin Mellen Press, 230 p. [in English].
Randall, W.D., & Jones, H. (2015). On the early origins of the Germanic preterite presents. Transactions of the Philological Society, 113, 137–176. https://doi.org/10.1111/1467-968X.12045 [in English].
Rauch, I. (2003). The Gothic language: grammar, genetic provenance and typology, readings. New York: P. Lang, 129 p. [in English].
Ringe, D. (2006). From Proto-Indo-European to Proto-Germanic (A Linguistic History of English. Volume I). Oxford: Oxford University Press, 7–92. [in English].
Stig, K.J. (2018). The preterite-present: an investigation into the underlying origin process. (Ph.D. diss., University of Aberdeen), 485 p. [in English].
Suarez-Gomez, C. (2006). Relativization in Early English (950-1250). Bern: Peter Lang, 245 p. [in English].
Tanaka, T. (2011). A Morphological Conflation Approach to the Historical Development of the Germanic Preterite Present Verbs: Old English Proto-Germanic, and Proto-Indo-European. Fukuoka: Hana-Shoiu, 347 p. [in English].
Tomaszewska, M. (2019). The evolution of surviving English preterite present verbs (*āgan, cunnan *duerran, *magan, *mōtan, *sculan): a corpus-based study. (Ph.D. diss., Uniwersytet Warszawski), 256 p. [in English].
Wawrzyniak, A. (2011). The semantic analysis of OE munan. Eger Journal of English Studies, XI, 37–56. [in English].
Ziegeler, D. (2006). Omnitemporal will. Language Sciences, 28 (1), 76–119. https://doi.org/10.1016/j.langsci.2004.10.003 [in English].
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
