Явище анізотропії в групі германських претерито-презентних та інхоативних дієслів як чинник аналітизації

Анотація

Метою цієї статті є виявлення  впливу анізотропії на процес аналітизації, що спричиняє розвиток форм майбутнього часу у германських мовах. Аналітизація темпоральних (майбутнього часу зокрема) форм пов'язана з використанням ініціального форманта в аналітичній морфологічній темпоральній формі. Ініціальний формант відрізняється у східних, західних і північно-германських мовах, виконуючи одну і ту ж функцію посилання на майбутній час. Порівняння різних германських мов надає можливість відстежити поступову аналітизацію германських дієслівних форм та виокремлення властивостей індивідуальних груп, таких як претерито-презентні та інхоативні дієслова.

Метою дослідження є особливості чинників, що спричиняють до створення ініціальних формантів у формах майбутнього часу. На початковій стадії розвитку прото-германських дієслів група мала характерну рису ізотропії. Слабкі ознаки первинної анізотропії з'явилися, коли претерито-презентні та інхоативні дієслова були вже визначені як ініціальні форманти. Одночасно, різні дієслівні групи, віддзеркалюючи гетерогенізацію ініціального форманта, що створив підґрунтя для подальшої анізотропії форманта.

Гетерогенність та анізотропія тісно пов'язані та впливають одна на одну. Первинна анізотропія має ознаки біаксіальності (наявності двох незалежних осей). Перша вісь ґрунтується на претерито-презентній групі, тоді як друга пов'язана з інхоативною групою. Така біаксіальна природа діє як протооснова для всієї дієслівної системи.  Група інхоативних дієслів, пройшовши процес поступової граматикалізації, зрештою була трансформована у групу часових допоміжних дієслів. Група претерито-презентних дієслів була гетерогенізована на підгрупи теперішнього і минулого часів. Стадія вторинної гетерогенізації віддзеркалила вторинну анізотропію з такою самою біаксіальною структурою. Виокремлені форми допоміжних дієслів (теперішнього і минулого часів), зберігаючи біаксіальну структуру, отримали різні функції, підсилюючи гетерогенність, яка спричинила третинну стадію, що віддзеркалена у третинній анізотропії, яка підсилила форми майбутнього часу і непрямого способу, де ініціальні форманти отримали їхню остаточну функціональну індивідуальність.

Гетерогенність та анізотропія є пов'язаними процесами, що відповідають за розвиток аналітичних дієслівних форм у германських мовах, надаючи рушійну силу розвитку усій дієслівній морфологічній структурі, рухаючи її від стадії ізотропії до стадії анізотропії, диференціюючи ініціальний та фінальний форманти аналітичних форм, що створили додаткову гнучкість у дієслівній системі середньо- і новогерманських мов.