Мовна символізація української культури в бізнесових стратегіях брендингу

Автор(и)

  • Анна Збінська Київський національний університет імені Тараса Шевченка image/svg+xml Автор

DOI:

https://doi.org/10.17721/APULTP.2025.50.111-121

Ключові слова:

мовна символізація, брендинг, культурна ідентичність, інтертекстуальність, комунікативна стратегія, медіакомунікація

Анотація

У статті досліджується феномен мовної символізації української культури в аспекті вербалізації сучасних бізнесових стратегій брендингу. Проаналізовано комунікативну природу цитат, алюзій, афоризмів, прийомів стилізації в їх функціонуванні як маркерів національної ідентичності в сучасному комерційному просторі. Орієнтовані на іміджеву репрезентативність, аксіологічність, емоційність, такі прецедентні контексти постають в авторській аргументації компонентами ціннісної парадигми суспільства. Це дозволяє їх аналізувати в бізнес-лінгвістичному полі з погляду динамізації часу та простору української культури в різні періоди її розвитку. У центрі дослідницької уваги – інтеграція українського літературного, мистецького та філософського контексту в сучасний комерційний дискурс. У статті акцентується на важливості мовної репрезентації творення та відтворення національного наративу в умовах глобалізованої медіакомунікації. Визначено, що сучасні українські бренди активно інтегрують знакові фігури національного культурного простору – Тараса Шевченка, Лесю Українку, Василя Стуса, Григорія Сковороду та ін. – у мовно-візуальному форматі бізнесової діяльності, створюючи впізнаваний комунікативний код, що апелює до вербальних і невербальних цінностей культури в масовій мовній свідомості. Акцент зроблено на комунікативних стратегіях, за допомогою яких бренд відображає символічний простір культури: мовна стилізація, алюзії, ремінісценції, інтертекстуальність. Розглянуто бізнесову діяльність брендів byMe, Oliz, Marmur та Orner, що репрезентують текстовий компонент бренду як повноцінний семіотичний ресурс, орієнтований на глибину культурного зчитування та декодування. Підкреслюється, що мова в таких проєктах є не вторинним елементом щодо візуального контексту, а функціонує як смислова основа, що моделює іміджеву перспективу бренду.

Посилання

Eco, U. (2002). Role of the reader: Studies in the theory ofinterpretation (O. Sagan, Trans.) [Rol' chytacha: doslidzhennia z teorii interpretatsii]. L'viv, Ukraine: Litopys [in Ukrainian].

Kravets, O.O., & Yevseytseva, O.S., & Pysanets, K.K. (2015). Features of national branding [Osoblyvosti natsional'noho brendynhu]. Tekhnolohii ta dyzain, 4(17), 19–27 [in Ukrainian].

Anholt, S. (2007). Competitive identity: The new brand management for nations, cities and regions. New York, NY: Palgrave Macmillan [in English].

Barthes, R. (1970). Mythologies. Paris, France: Éditions du Seuil [in French].

Fairclough, N. (2003). Analysing discourse: Textual analysis for social research. London, UK: Routledge [in English].

Lakoff, G. & Johnson, M. (1980). Metaphors we live by. Chicago, IL: University of Chicago Press [in English].

Nye, J.S. (2004). Soft power: The means to success in world politics. New York, NY: PublicAffairs [in English].

Завантаження

Опубліковано

2025-12-14

Номер

Розділ

МЕДІЙНА ПРОБЛЕМАТИКА В МОДЕРНІЙ ЛІНГВІСТИЦІ

Як цитувати

Збінська, А. (2025). Мовна символізація української культури в бізнесових стратегіях брендингу . Актуальні проблеми української лінгвістики: теорія і практика, 50, 111-121. https://doi.org/10.17721/APULTP.2025.50.111-121

Статті цього автора (цих авторів), які найбільше читають