Книга як елемент соціальної комунікації в умовах російсько-української війни

Ірина Ковальчук

doi:10.17721/APULTP.2024.48.111-125

Автор(и)

Ірина Ковальчук University College Dublin Автор

DOI:

https://doi.org/10.17721/APULTP.2024.48.111-125

Ключові слова:

соціальна комунікація, російсько-українська війна, українські книги, бібліотечний проєкт, комунікаційна модель Лассвелла.

Анотація

Статтю* присвячено аналізу місця і ролі книги в системі соціальної комунікації, що розгортається на міждержавному рівні в умовах війни на прикладі гуманітарного проєкту "Українська книжкова поличка", ініційованого Першою Леді України Оленою Зеленською. Метою статті є розглянути книгу як соціально-комунікативний феномен, отримати розуміння як відбувається соціальна комунікація на міждержавному рівні та схарактеризувати елементи такої комунікації, дотримуючись комунікаційної моделі Лассвелла. У статті розглядаються елементи та учасники комунікації з огляду на бібліотечні проєкти, та описуються її основні риси на інституційному рівні. Проєкт "Українська книжкова поличка" надає переконливі дані для проведення дослідження, оскільки він зібрав понад 47 000 книг українською мовою та в перекладах, і 190 українських книжкових поличок відкрито в 46 країнах світу. Наводяться статистичні дані по 22 країнах, в які вимушено переїхали українці через російську агресію. Аналізуються мотиви української держави розгортати і підтримувати комунікацію про українську літературу в умовах екзистенційних викликів. Названо склад комунікаторів, два типи реципієнтів комунікації, а саме зарубіжні політичні й інтелектуальні еліти та мільйони громадян України, переважно жінки та діти, які вимушено стали біженцями. Доведено, що книга стає каналом комунікації та її повідомленням. Український досвід демонструє, що збір книжок, організація бібліотек та книжкових поличок може бути результатом приватних та волонтерських ініціатив. Полиці створюються не лише в національних та університетських бібліотеках, але і в місцях, де часто перебувають українці: у кав'ярнях, інформаційних центрах, місцях тимчасового розміщення для біженців, на мовних курсах та програмах інтеграції, на приватних підприємствах і в культурно-громадських місцях. Зроблено припущення, що гуманітарні літературні та бібліотечні проєкти можуть стати освітньою активністю, запропонувати читачам осмислення війни та миру та зробити внесок у процес формування та об'єднання нації.

* дослідник проєкту "Imaginative Literature and Social Trust, 1990-2025"

Посилання

Integration of Ukraine into the world community in the context of the development of library information technologies [Integratsija Ukrayiny u svitove spivtovarystvo v konteksti rozvytku bibliotechnyh informatsijnyh tekhnologij]. (2011). NAN Ukrayiny. Kyiv : NBUV [in Ukrainian].

Markova, V.A. (2010). The book in the socio-communicative space: past, present, future: monograph [Knyha v sotsialʹno-komunikatyvnomu prostori: mynule, suchasne, maybutnye : monohrafiya]. Kharkiv : KHDAK [in Ukrainian].

Selivanova, O. (2006). Modern Linguistics: Terminological Encyclopedia [Suchasna lingvistyka: terminilihichna entsyklopedia]. Poltava : Dovkillya [in Ukrainian].

Shvetsova-Vodka,M. (2001). Document and Book in the System of Social Communications [Dokument i knyga v systemi social'nyh komunikacij]. Rіvne [in Ukrainian].

Lasswell, H. (1948). The Structure and Function of Communication in Society. The Communication of Ideas. Lyman Bryson (ed.). New York: The Institute for Religious and Social Studies, 37-53 [in English].

McLuhan, Marshall. (1994). Understanding Media: The Extensions of Man. The MIT Press, 392 [in English].

UBW Survey Analysis. URL: https://chytomo.com/wp-сontent/uploads/2023/02/UBW_Survey_Analysis_EN-2023-1.pdf [in English].