Оцінність як категорія сучасної фразеології

Анотація

У статті аналізується категорія оцінності як домінантної характеристики сучасної фразеології. Розглядається широкий спектр наукових поглядів на оцінку в межах неонапрямків лінгвістики – медіа- та юрислінгвістики, сугестивної та політичної лінгвістики, психолінгвістики та ін. Аналіз іманентності оцінки в сучасній лінгвістиці набув особливої актуальності в теорії функціоналізму: оцінність фразеологізма – не факультативна ознака, а така, що лежить в основі його семантики. Оцінка, відповідно, розглядається з урахуванням початкового емоційно-експресивного забарвлення фразеологізма. Доведено, що ціннісні параметри фразеології закладені в її комунікативній сутності, адже фразеологізм a priori несе в собі якусь оцінку. Якщо розглядати оцінність як опозиційний комплекс ціннісних орієнтирів (добро / зло, красивий / некрасивий, цікавий / нецікавий, багато / мало та ін.), то фразеологізм визначається як вербалізована форма таких опозицій у процесі комунікації. Логічно, що при творенні нових фразеологізмів, напр., у масовій комунікації, саме оцінка визначає вектор функціонування фразеології. Медійна фразеологія, таким чином, є дзеркальним відображенням настроїв суспільства, його ціннісних переконань та актуальною в часових рамках (це є водночас екстралінгвальною характеристикою медіафразеологізма й основою для його подальшого функціонування та масового тиражування). Нами доведено, що на фразеологічну оцінність впливають такі позамовні фактори, як політика, культура, інформаційні технології та ін., а також наслідки мовної комунікації в новий час. Поява нової фразеології є також результатом оцінного переосмислення усталених мовних форм певних галузей – спортивної, мистецької, медичної, освітньої та ін. Отже, оцінність є універсальною характеристикою фразеологізма, якщо враховувати факт формування цінностей суспільства через мовні явища. Аксіологічність кожного фразеологізма визначається в соціальних параметрах, де медіа залишаються головним інструментом для ретрансляції ціннісних орієнтирів суспільства засобами мови, зокрема і фразеологізмами.