#BLACKLIVESMATTER та боротьба за національний дискурс у Твітері: цифровий активізм як нова публічна сфера
DOI:
https://doi.org/10.17721/APULTP.2021.42.90-103Ключові слова:
цифровий активізм, публічна сфера, #BlackLivesMatter, Твітер, публічний дискурс, критичний дискурс аналізАнотація
Трагічне вбивство афроамериканця Джорджа Флойда білим поліцейським широко обговорювалося в соціальних мережах та сприяло використанню соціальних мереж для критики правоохоронних структур та расистської ідеології в США. Оскільки соціальні мережі безсумнівно стали інструментом для активістів, які намагаються протиставити офіційну суспільну думку альтернативному погляду на ситуацію в суспільстві, Твітер надав руху Black Lives Matter простір для створення ідентичності, яка уможливлює його участь у (пере)формуванні суспільної думки та запровадженні суспільних змін. Соціальні мережі стали ефективною альтернативою публічної сфери, яка кидає виклик офіційній владі, яка довгий час контролювала створення суспільного дискурсу та порядку денного, що зазвичай формували суспільну думку. Дослідження руху #BalckLivesMatter (BLM) спирається на дві теорії: на теорію публічної сфери Габермаса та на метод критичного аналізу дискурсу. Останній дозволяє авторам статті дослідити мовні особливості твітів, які сприяють просуванню ідеології та соціальних репрезентацій. Використовуючи цю теоретичну базу, автори статті розглядають мовні особливості повідомлень, розміщених в Твітері (http://twitter.com) активістами #BlackLivesMatter у період з 25 по 31 травня 2020 року, тобто відразу після смерті Джорджа Флойда. У результаті аналізу виявляється, що твіти активістів руху викривають теми нерівності, несправедливості та расизму в США, а також використання Твітера як альтернативного простору, в якому представники чорношкірої меншини, маргіналізованої в американському суспільстві, (ре)конструюють публічну сферу та кидають виклик масмедійному мейнстріму з його ідеологією білої більшості. Лінгвістичний аналіз виявляє, що повідомлення під хештегом як стилемою #BlackLivesMatter експліцитно протиставляють уражених в правах чорношкірих громадян білошкірим, а також виражають партикуляристський світогляд, що стає особливо очевидним у дебатах між активістами руху BlackLivesMatter з прихильниками універсалістського руху AllLivesMatter.
Посилання
Benford, R.D., & Snow, D.A. (2000). Framing processes and social movements: An overview and assessment. Annual Review of Sociology, 26, 611-639 [in English].
Birkland, T. A. (1997). After disaster: Agenda setting, public policy, and focusing events. Washington, DC: Georgetown University Press [in English].
Black lives Matter. (n.d.). About. Retrieved August 29, 2020. URL: https://blacklivesmatter.com/about/ (last access: 18.05.2020) [in English].
Brock, A. (2012). From the Blackhand Side: Twitter as a Cultural Conversation. Journal of Broadcasting & Electronic Media, 56(4), 529-549. https://doi.org/10.1080/08838151.2012.732147 [in English].
Cheung, H. (2020). George Floyd death: Why US protests are so powerful this time. BBC News. URL: https://www.bbc.com/news/world-uscanada-52969905 (last access: 18.05.2020) [in English].
Clark, M. (2019). To tweet our own cause: A mixed-methods study of the online phenomenon "Black Twitter". University of North Carolina, Chapel Hill, NC. https://doi.org/10.17615/7bfs-rp55 [in English].
Fairclough, N. (2001). Critical discourse analysis as a method in social scientific research. Wodak, R. & Meyer, M. (Eds.). Methods of critical discourse analysis. London: SAGE, 121-139 [in English].
Fairclough, N., & Wodak, R. (1997). Critical Discourse Analysis. In T.A. van Dijk (Ed.) Discourse as Social Interaction (pp.258-284). London: Sage [in English].
Freelon, D., McIlwain, C., & Clark, M. (2016). Beyond the Hashtags: #Ferguson, #Blacklivesmatter, and the Online Struggle for Offline Justice. Center for Media and Social Impact. Washington, DC, American University [in English].
Fuentes, M. A. (2014). Digital activism. Encyclopedia Britannica. Retrieved August 8, 2020. URL: https://www.britannica.com/topic/digital-activism (last access: 18.05.2020) [in English].
Habermas, J. (1991). The Structural Transformation of the Public Sphere: An Inquiry into a Category of Bourgeois Society. Cambridge, MA: MIT Press [in English].
Hall, S. (1985). Signification, representation, ideology: Althusser and the poststructuralist debates. Critical Studies in Media Communication, 2 (2), 91-114 [in English].
Hall, S. (1997). Race, the floating signifier. Featuring Stuart Hall. [Video Transcript]. Northampton, MA: Media Education Foundation. URL: https://www.mediaed.org/transcripts/Stuart-Hall-Race-the-Floating-SignifierTranscript.pdf (last access: 18.05.2020) [in English].
Ince, J., Rojas,, & Davis, C.A. (2017). The social media response to Black Lives Matter: how Twitter users interact with Black Lives Matter through hashtag use. Ethnic and Racial Studies, 40(11), 1814-1830 [in English].
Janks, H. (1997). Critical Discourse Analysis as a Research Tool, Discourse: Studies in the Cultural Politics of Education, 18(3), 329-342. https://doi.org/10.1080/0159630970180302 [in English].
Ramsey, D., X. (2015). The Truth About Black Twitter. The Atlantic. URL: https://www.theatlantic.com/technology/archive/2015/04/the-truth-about-black-twitter/390120/ [in English].
Singh, M. (2020). The armed white men who terrorized Philadelphia's Black Lives Matter supporters. The Guardian. URL: https://www.theguardian.com/us-news/2020/jun/04/philadelphia-armed-white-men-george-floyd-protests (last access: 18.05.2020) [in English].
Snow, D. A., & Benford, R. D. (1988). Ideology, frame resonance, and participant mobilization. International social movement research, 1(1), 197-217 [in English].
Van Dijk, T.A. (2008). Discourse and power. New York: Palgrave Macmillan [in English].
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
