Взаємодія типів номінації у сфері парфумерно-косметичного неймінгу

Автор(и)

  • Yevheniia Nikiforova Київський національний університет імені Тараса Шевченка image/svg+xml Автор
  • Тетяна Білецька Київський національний університет імені Тараса Шевченка image/svg+xml Автор
  • Єлизавета Галицька Київська гімназія № 86 "Консул" Автор

DOI:

https://doi.org/10.17721/APULTP.2021.42.66-89

Ключові слова:

косметика, номінативний комплекс, номінація, парфуми, сема, семантичний дериват.

Анотація

У статті розглянуто аспект номінації парфумерно-косметичних товарів. Особливу увагу приділено специфікації товарних назв із огляду на взаємодію типів номінації. Парфумерно-косметичні назви утворені шляхом залучення первинної і вторинної номінації з одночасним описом відповідних товарних властивостей, якісних та індивідуальних характеристик. У випадку первинної номінації мотиваційна ознака визначається словом, що має базове значення, яке містить вказівку на мотиваційну ознаку. Значення назви співвідноситься з реальністю, що позначається і спричиняє безпосереднє віддзеркалення властивостей номінованого об'єкта. У випадку вторинної номінації вказівка на визначені властивості здійснюється шляхом порівняння або зіставлення з іншим об'єктом, що має схожі властивості. Парфумерно-косметична номінація відбувається у межах номінативного комплексу, що містить два номінативні компоненти: індивідуальну назву і товарну назву. Функціонуючи разом у межах спільного номінативного комплексу, ці дві назви впливають одна на одну. Парфумерні товари, створюючи ароматичний, одоративний ефект, мають ольфакторну властивість, що виступає як базова. Це означає, що комбінація ароматів, запахів, пахощів, які сконцентровані в ароматичних розчинах різних субстанцій, відповідають необхідним вимогам ароматичної рідкої товарної продукції. Товари, що належать до косметичного відгалуження, створюючи візуальний, оптичний ефект, мають колір та забарвлення як основні характеристики. Процес вторинної номінації, коли парфумерно-косметичні товари отримують індивідуальні назви, складається з чотирьох стадій: (1) приглушення архісеми; (2) зсув семи; (3) актуалізація потенційної семи; (4) утворення оказіональної семи. У самому кінці цього ланцюга трансформацій індивідуальна назва перетворюється на семантичний дериват, продукт вторинної номінації. Найчастотнішою семантичною деривацією при утворенні парфумерно-косметичних назв є метафоричне перенесення, що ґрунтується на схожості двох об'єктів не пов'язаних із реальністю. Семантична структура індивідуальних назв номінативних фреймів є віддзеркаленням зв'язків, що існують між об'єктами екстралінгвістичної дійсності. Семантична структура також відображає результати номінативної активності номінатора. Процес функціонального прилаштування назви відбувається, коли створюються індивідуальні назви, переходячи з первинної до вторинної номінації.     

Посилання

Algeo, J., Algeo, K. (2000). Onomastics as an Interdisciplinary Study. Names, 148 (3/4), 265-274 [in English].

Anholt, S. (2003). Brand New Justice: the upside of global branding. Oxford: Butterworth Heinemann, 272 p. [in English].

Brinker, K. (2011). Linguistic Textanalysis [Linguistische Textanalyse]. Berlin: Erich Schmidt, 384 S. [in German]

Briot, E. (2007). Fashion Sprayed and Displayed: The Market for Re-parfumery in Nineteenth-Century Paris. Proceedings of the Economic History Society Annual Conference: Exeter: University of Exeter, 69-72 [in English].

Chernatony, L., de Mc.Donald, M., Wallance, E. (2011). Creating Powerful Brands. New York: Taylor and Francis, 268 p. [in English].

Doxit, S. (2009). Fine Fragrance Business Trends. Chemical Business, 23 (6), 11-26 [in English].

Fauconnier, G., Turner, M. (2002). The way we think: conceptual blending and the Mid's Hidden Complexities: New York: Basic Books, 298 p. [in English].

Felber, M. (2002). Terminology Manual: Paris: UNESCO, Inform, 426 p. [in English].

Frisson, S., Pickering, M. (2007). Obtaining a figurative interpretation of a word: support for underspecification. Metaphor and Symbol, 16, 149-174. [in English].

Geeraers, D. (2010). Theories of lexical semantics. Oxford: Oxford University Press. 341 p. [in English].

Gibbs, Raymend, W. (2001). Evaluating contemporary models of figurative language understanding. Metaphor and Symbol, 16, 317-333. [in English].

Grossenbachen, P.G., Lovelce, C.T. (2001). Mechanisms of synaesthesia: cognitive and psychological contains. Trends cognitive science, 1(15), 36-41. [in English].

Habibi, R. (2011). Pragmatic naming of onyms. IV-th International Conference on Pragmalinguistics and Speech Practice. Newcastle upon Tyne: Cambridge Scholars Publishing, 215-217. [in English].

Jones, G. (2011). Globalization and Beauty: A Historical and Firm Perspective. EUROAMERICA, 41(4), 885-916. [in English].

Kohli, C., Suri, R. (2000). Brand Names that work: A study of the Effectiveness of Different Types of Brand Names. Marketing Management Journal, 10(2), 112-120. [in English].

Merskin, D. (2007). Truly Toffee and Raisin Hell: A Textual Analysis of Lipstick Names. Sex Roles, 56, 891-900 [in English].

Завантаження

Опубліковано

2021-05-20

Номер

Розділ

СУЧАСНА ЛІНГВІСТИКА В ІДЕЯХ І ДОСЛІДНИЦЬКИХ ІНТЕРПРЕТАЦІЯХ

Як цитувати

Nikiforova , Y., Білецька , Т., & Галицька, Є. (2021). Взаємодія типів номінації у сфері парфумерно-косметичного неймінгу. Актуальні проблеми української лінгвістики: теорія і практика, 42, 66-89. https://doi.org/10.17721/APULTP.2021.42.66-89

Статті цього автора (цих авторів), які найбільше читають