Юрислінгвістика в епіцентрі західної науки: проблеми і перспективи

Анотація

У статті проведений ретроспективний аналіз юрислінгвістичного знання в контексті західної науки. Визначаються  основні засади юридичної (правової) лінгвістики як неофілологічного напряму сучасної гуманітаристики, актуалізуються ідеї нових наукових концепцій, що є панівними в західному світі, визначаються ключові засади юрислінгвістики як перспективної галузі. Комплексно проаналізовані праці з юрислінгвістики, лінгвоекспертології, лінгвоконфліктології, що є авторитетними в модерній науці. Акцентовано, зокрема, на канадській, американській та західноєвропейській (французькій, німецькій, польській, чеській та ін.) школах юрислінгвітики як фундаментальних у становленні неонапряму. Так, американська школа пов'язана з іменем П. Тієрсма, який і ввів у науковий обіг поняття 'legal linguistics'; для канадської школи ключовим аспектом аналізу виявилися зв'язок соціальної лінгвістики та права, що і реалізувався у працях Дж. Торі, Д. Хеллера та ін.; у Франції за ініціативи прогресивних лінгвістів А. Мартіна, Дж. Рея та ін. створено Міжнародне товариство функціональної лінгвістики, що і працює над юрислінгвістичною проблематикою. У славістичному світі особливо активно юрислінгвістика розвивалась у Польщі (Я. Бжезкі, А. Маліновскі та ін.) та Чехії (В. Кнапп). Сьогодні юрислінгвістика активно розвиваєься в локальних галузях – юридичній стилістиці, судово-медичній експертизі, юридичному перекладі, юридичній термінології, історії юридичної мови, юридичній лінгвометодиці та ін. Автори аналітично висвітлюють публікації різноаспектних студій та найвпливовіших шкіл цього міждисциплінарного напряму. Обговорюються основні здобутки і перспективи розвитку лінгвістичних підходів у зв'язку з потребами правосуддя глобалізованого світу. Особлива увага приділяється науковим проблемам, які ще не розглядалися в сучасній юрислінгвістичній літературі.