Реактивація паремій із ойконімом КИЇВ у сучасній комунікації
DOI:
https://doi.org/10.17721/APULTP.2024.48.68-81Ключові слова:
паремія; фразеологізм; ойконім; українська комунікація; онім; масова комунікація; сучасна лінгвістика.Анотація
У статті описано процес реактивації паремій із ойконімом "Київ" в українськомовній комунікації. Розглядається статус паремій у сучасній лінгвістиці, подаються різні підходи до розуміння й наукового тлумачення паремійних одиниць, зокрема унеобхіднюється їх вивчення в широкому баченні – як приказок і прислів'їв, прецедентних висловів, афоризмів та ін.
Автором зроблено акцент на найбільш уживаних паремійних конструкціях типу язик до Києва доведе, Київ – мати міст руських, як до Києва рачки та ін. На матеріалі лексикографічних праць, художніх текстів української літератури, розмовної та медійної комунікацій проводяться паралелі з уживанням та функціональними можливостями паремій із ойконімом "Київ". Прослідковано, як змінювалися й трансформувалися в масовій комунікації паремійні одиниці з елементом "Київ" у своїй структурі.
Також визначено статус медійної паремії та її дискурсивні параметри. Окремий локус статті присвячено новим фразеологічним одиницям, які виникають у масовій комунікації. Так, у різних типах медіа актуалізуються паремії, у структурі яких лексема "Київ / Kyiv" є стрижневим маніпулятивом: Київ тримає удар; Майдан починається з Києва; взяти Київ за три дні; Це Київ, дєтка; KyivNotKiev та ін. "Орозмовлення" таких паремій також є вказівкою на динамізм таких конструкцій у масовій комунікації, що мотивовано потребами медійників вплинути на реципієнтів.
З'ясовано, що виникнення паремій із ойконімом "Київ" є частотним явищем, що пов'язується зі статусом міста в геополітиці, економіці, культурі України. Такий комплекс екстралінгвальних факторів указує на динамізацію структури та стилістичних можливостей паремій, здатних актуалізуватися в нових комунікативних умовах.
Посилання
Batsevych, F.S. (2007). Dictionary of terms of intercultural communication [Slovnyk terminiv mizhkulturnoi komunikatsii]. Kyiv [in Ukrainian].
Hnatiuk, L.P. (2022). Language Play as a Manifestation of Linguistic Creativity (on the Material of Galician Paroemias from the Nineteenth Century) [Movna hra iak vyiav natsionalʹnoï linhvokreatyvnosti: Na materiali halytsʹkykh paremiĭ XIX st.]. Studia z Filologii Polskiej i Słowiańskiej,57, Article 2848. https://doi.org/10.11649/sfps.2848 [in Ukrainian].
Zahnitko A. (2012). Dictionary of modern linguistics: concepts and terms: in 4 vols. [Slovnyk suchasnoi linhvistyky: poniattia i terminy: u 4t.]). Donetsk: DonNU. T. 3. 426 s. [in Ukrainian].
Kosmeda, T. & Kolonyuk, S. (2022). The multifaceted status of paremy and aspects of its study [Bahatolykyi status paremii ta aspekty yii doslidzhennia]. Linguistic studies, 43, 20-31. https://doi.org/10.31558/1815-3070.2022.43.2 [in Ukrainian].
Dictionary of the Ukrainian language: in 20 vols [Slovnyk ukrainskoi movy: u 20 t.]. URL: https://sum20ua.com (last access: 14.04.2024) [in Ukrainian].
Ukrainian proverbs, sayings, and the like [Ukrainski prykazky, pryslivia i take inshe] (1993) / M. Nomys. Kyiv: Lybid [in Ukrainian].
Ukrainski prysliv'ia ta prykazky [Ukrainian proverbs and sayings] (1984) / S. Myshanych, M. Pazyak. Kyiv: "Dnipro" [in Ukrainian].
Muñoz, J., & Cases, E. (2023). Contributions to the Translation of Paremias. Translation Studies: Theory and Practice, 3(5), 85–93. https://doi.org/10.46991/TSTP/2023.3.1.085 [in English].
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.





