Вербалізація холоду в російській воєнній медійній риториці: семантичні моделі та прагматичні функції

Анотація

Сучасний медіапростір характеризується активним використанням мовних засобів як інструментів реалізації комунікативних стратегій воєнного часу. Особливого значення набуває функціонування лексичних одиниць, що у медійному дискурсі отримують додаткове прагматичне навантаження. Однією з таких груп є номінації, пов'язані з холодом і зимовим періодом (мороз, холод, зима, замерзання та ін.), що регулярно з'являються у висловлюваннях російських політичних і військових спікерів у контексті війни проти України. Мета статті ‒ проаналізувати семантичні моделі вербалізації холоду в сучасній російській воєнній медійній риториці та визначити їхні прагматичні функції. У дослідженні застосовано методи контекстуального, семантичного та прагмалінгвістичного аналізу, що дозволяють виявити мовні моделі номінацій холоду та встановити, які конкретні комунікативні інтенції воєнної риторики вони реалізують. Аналіз засвідчив, що у висловлюваннях російських спікерів холод і зимовий період вербалізуються як елемент риторики тиску, погрози та залякування. Виявлено варіативність семантичних моделей, у яких холод використовується для прогнозування інфраструктурних втрат і водночас слугує засобом легітимізації ударів по енергетичних об'єктах. Отримані результати дають підстави розглядати вербалізацію холоду як дискурсивно значущого елемента, що формує характерні семантичні й прагматичні конфігурації сучасної російської воєнної риторики. Перспективним напрямом подальших досліджень є вивчення культурно-символічних джерел актуалізації образу морозу в російському дискурсі, зокрема, у фольклорних наративах, що дозволить простежити зв'язок між сучасними моделями воєнної риторики та їхніми культурними передумовами.