Евфемізми та евфемізація: проблема вибору в худож ньому дискурсі і перекладі

Ірина Смущинська

doi:10.17721/APULTP.2026.52.6-24

Автор(и)

Ірина Смущинська Київський національний університет імені Тараса Шевченка Автор

DOI:

https://doi.org/10.17721/APULTP.2026.52.6-24

Ключові слова:

евфемізм, евфемізація, перифраза, фразеологізм, вульгаризм, образний засіб, художній текст, французька мова, переклад.

Анотація

Стаття присвячена аналізу художніх евфемізмів, які розглядаються як стилістична фігура пом'якшення, заміни прямих номінацій тем-табу більш нейтральними, образними аналогами відповідно до авторського задуму. Евфемізм, слідом за Жоржем Моліньє, визначається як стилістична макрофігура, яка твориться на основі інших тропів і фігур, перш за все таких як метафора, антифразис, гіпербола, антономазія. Класичним прийомом евфемізму, за С. Ульманом, визнається перифраза. Перифрастичні описові конструкції часто виступають дієвим засобом евфемізації з гумористичним ефектом.
Показано, що процеси евфемізації, притаманні сучасному дискурсу війни, політичному і медіа дискурсам, займають важливе місце і в художньому тексті, який, моделюючи реальність, пом'якшує вияв і сприйняття певних "неприємних" моментів буття. Крім пом'якшення, евфемізація виступає прийомом експресивації і створення гумористичної тональності. Через свою важливу роль в тексті евфемізм завжди фігурує в списках десяти найважливіших стилістичних фігур.
У статті також проводиться розмежування схожих фігур евфемістичного типу – простого евфемізму, літоти, металепсу тощо. Одним із видів евфемізації визнається риторична фігура компенсації як заміна спростування негативного факту позитивним аргументом.
Процеси евфемізації в художньому контексті відіграють важливу роль і реалізуються через різні види замін. Слова загальної семантики або слова з дифузною семантикою часто виступають заміною слів-табу. Як правило, будь-який образний засіб характеристичного типу практично завжди має евфемістичне забарвлення. Арготизми часто є результатом метафоричної евфемізації, поєднуючи евфемізацію з додатковими характеристичними функціями. Особливою базою евфемізації виступають фразеологізми. В певному контексті евфемізм як риторична фігура може перейти в антифразис, коли слово чи висловлення починає виражати зовсім протилежне.
Евфемізація торкається і заміни та модифікації лайливих слів і вульгаризмів, важливим засобом чого виступають еліпсиси, сиглізація, усічення, верлан, морфологічні модифікації-метаплазми, по-літерна номінація тощо.
Щодо перекладу евфемізмів, не завжди існує можливість їхнього еквівалентного відтворення.

Посилання

Yevtushenko, N.O. (2023). Euphemization of the process of communication between the authorities and the public. [Evfemizatsiya protsesu komunikatsiyi mizh vladoyu i hromadsʹkistyu]. Publichne upravlinnya ta rehionalʹnyy rozvytok. № 19, 51–65 [in Ukrainian].

Korunets, I. V. (2003). Theory and practice of translation (aspect translation). [Teoriya i praktyka perekladu (aspektnyy pereklad)]: pidruchnyk. Vinnytsya: Nova Knyha [in Ukrainian].

Lysenko, N. Ye. (2025). Euphemisms and dysphemisms in the language game of Bernard Werber's stories. [Evfemizmy i dysfemizmy v prostori movnoyi hry opovidanʹ Bernara Verbera]. Naukovi zapysky. Filolohichni nauky. 3 (214), 50-56 [in Ukrainian].

Markhovska, A.Yu. (2016). Reproduction of euphemisms in Ukrainian translations of Spanish-language literary prose [Vidtvorennya evfemizmiv v ukrayinsʹkykh perekladakh ispansʹkomovnoyi khudozhnʹoyi prozy]: dys-ya …kand. filol. nauk. K.: KNU imeni Tarasa Shevchenka [in Ukrainian].

Mykhaylivska, Yu. (2014). Euphemism as a problem of translation (based on the material of Gerta Müller's novel "The Swing of Breath". [Evfemizm yak problema perekladu (na materiali romanu Herty Myuller "Hoydalka dykhannya"]. Inozemna filolohiya, 127(1), 166-172 [in Ukrainian].

Nazarenko, M. M. (2018). Structural and semantic features of euphemisms and methods of their translation from the original language. [Strukturno-semantychni osoblyvosti evfemizmiv ta sposoby yikh perekladu z movy oryhinalu]. Naukovi zapysky Natsionalʹnoho universytetu "Ostrozʹka akademiya": seriya "Filolohiya", 2(70), 164–166 [in Ukrainian].

Payonkevich, H. P. (2014). Linguistic phenomenon "euphemism" and its functions. [Linhvistychnyy fenomen "evfemizm" ta yoho funktsiyi]. Odesʹkyy linhvistychnyy visnyk, 4, 206-209 [in Ukrainian].

Selivanova, O. (2006). Modern linguistics: a terminological encyclopedia. [Suchasna linhvistyka: terminolohichna entsyklopediya]. Poltava: Dovkillya-K [in Ukrainian].

Taranenko, O.O. (2009). Euphemism. [Evfemizm]. Entsyklopediya suchasnoyi Ukrayiny. https://esu.com.ua/article-18587 [in Ukrainian].

Taranenko, O. (2017). Overcoming euphemism in the "language of war" of Ukrainian media and political discourse. [Dolannya evfemizatsiyi v "movi viyny" ukrayinsʹkoho mediynoho ta politychnoho dyskursu].

https://science.lpnu.ua/sites/default/files/journal-paper/2019/apr/16140/ tararenko.pdf [in Ukrainian].

Uzhchenko, V.D., Uzhchenko, D.V. (2007). Phraseology of the modern Ukrainian language. [Frazeolohiya suchasnoyi ukrayinsʹkoyi movy]. Kyiv: Znannya [in Ukrainian].

Kharchenko, O. B. (2023). Ukrainian metaphorical euphemisms during the Russian-Ukrainian war. [Ukrayinsʹki metaforychni evfemizmy pid chas rosiysʹko-ukrayinsʹkoyi viyny]. Obriyi drukarstva, (2(14), 90-101. https://doi.org/10.20535/2522-1078.2023.2(14).295247 [in Ukrainian].

Abrégé de l'histoire de la littérature française / par J.-B. Besançon et W. Struik (1940). 4-e édition. Groningue – Batavia: Librairie J.-B. Wolters [in French].

Aquien, M., Molinié, G. (2007). Dictionnaire de rhétorique et de poétique. Paris: Librairie Générale Française [in French].

Bacry, P. (2000). Les figures de style. Paris: Editions Belin [in French].

Beregovskaïa, E., Verger, J.-M. (2000). Rhétorique amusante [in French].

Beth, A., Marpeau, E. (2009). Figures de style. Paris: Librio № 710 [in French].

Boutet de Monvel, M. (1984). Les procédés du discours. Pratique de la rhétorique. Paris: Editions Magnard [in French].

Dubois, J. et d'autres (1994). Dictionnaire de linguistique et des sciences du langage. Paris: Larousse [in French].

Grevisse (1991). Le bon usage. 12-e édition refondue par André Goosse. Paris: Duculot [in French].

Horak, André (2010). L'euphémisme: entre tradition rhétorique et perspectives nouvelles. Munich: Lincom Europa [in French].

Horak, André (2017). Le langage fleuri: histoire et analyse linguistique de l'euphémisme. Frankfurt am Main, Peter Lang. [in French].

Jamet, D. (2010). Historique et procédés linguistiques de l'euphémisme. Empreintes de l'euphémisme. Tours et détours / D. Jamet, M. Jobert. Paris: L'Harmattan. https://hal.science/hal-01395558v1/document [in French]

Marouzeau, J. (1969). Lexique de la terminologie linguistique. Paris, Librairie orientaliste Paul Geuthner [in French].

Merle, P. (2006). Argot, verlan et tchatches. Toulouse: Editions Milan [in French].

Petit, R. (1987). Dictionnaire alphabétique et analogique / par A. Rey et J. Rey-Debove. P.: Le Robert [in French].

Proust: https://fr.wikipedia.org/wiki/Cattleya#Marcel_Proust [in French].

Ricalens-Pourchot, N. (2011). Lexique des figures de style. 2e édition. P.: Armand Colin [in French].

Robrieux, J.-J. (1998). Les figures de style et de rhétorique. Paris: Dunod [in French].