Концепт БІЖЕНЕЦЬ: трансформації в сучасній українській лінгвокультурі

Анотація

Стаття присвячена дослідженню діахронно-синхронної модифікації семного складу лексеми «біженець», впливу психолінгвістичних чинників на формування значеннєвого складу поняття БІЖЕНЕЦЬ в українській лінгвокультурі. За результатами компонентного аналізу визначено тематичні групи та проаналізовано психолінгвістичні фактори, що впливають на формування поняття БІЖЕНЕЦЬ у сучасному медіаконтенті.  Порівняння даних лексикографічного аналізу, рецептивного та асоціативного експериментів щодо позиціювання концепту БІЖЕНЕЦЬ свідчить про те, що кількість значеннєвих компонентів лексеми «біженець» здебільшого збігається з кількістю значень, поданих у лексикографічних джерелах. У той же час конент-аналіз дозволив виявити значне розширення значень, в яких деталізуються: причиновість біженства, зокрема, соціальні причини та зовнішні обставини; емоційна забарвленість поняття; субєктно-обєктна номіналізація, зокрема актуалізуються компоненти `належність до східних регіонів України`, `напрями переміщення` (характеристики вихідного та кінцевого пунктів), `військовий конфлікт в Україні як причина біженства’. Нові тематичні групи є свідченням розширення поняття БІЖЕНЕЦЬ.  Аналіз медіаконтенту довів, що в українській етнокультурі лексема-вербалізатор «біженець»  набуває нових специфічних значень і трансформується у лінгвокультурну традицію. Технологізований дискурс нових медіа уможливив визначення інформаційних інтересів та ціннісних орієнтацій інтернет-комунікантів. Результати контент-аналізу резонансних подій за допомогою сервісу «Attack Index» дозволили визначити їх позитивне/негативне забарвлення, частотні ключові слова та ключові позиції «війни  дискурсів», що ведеться навколо теми біженства.