Фразеологізм-заголовок як маніпулятивна домінанта медіатексту

Дмитро Сизонов

doi:10.17721/APULTP.2020.40.58-70

Автор(и)

Дмитро Сизонов Київський національний університет імені Тараса Шевченка Автор

DOI:

https://doi.org/10.17721/APULTP.2020.40.58-70

Ключові слова:

медіафразеологізм, фразеологізм-заголовок, український медіатекст, медійна маніпуляція, медіалінгвістика.

Анотація

У статті* розглядаються різні типи заголовків зі стрижневим фразеологічним компонентом, що мотивовано маніпулятивною функцією ЗМІ. Проаналізовано, що в українських медіа до маніпуляції вдаються, коли хочуть: (а) завуалювати фактологічну інформацію; (б) вплинути на масову свідомість українця; (в) закцентувати на ключових позиціях у медіатексті. Фразеологізм (як певний вербальний код масової комунікації, що характеризується смисловою неподільністю, семантичною цілісністю, емоційністю та експресивністю) застосовується передусім для привернення уваги реципієнта та з метою акцентуації на головному. Фразеологізм у заголовковій частині медіатексту, відтак, здатний лаконічно передавати смисл основного тексту, мотивувати реципієнта до сприйняття матеріалу, бути влучним в ролі медійної номінації описуваного явища. В умовах інформаційної конкурентності фразеологізм-заголовок допомагає медіатексту бути поміченим та прочитаним потенційним реципієнтом. Зроблена спроба класифікації фразеологізмів-заголовків як домінант сучасних медіатекстів за кількома критеріями (структурою, функціями та жанровою приналежністю). Така класифікація стала можливою завдяки широкому ілюстративному матеріалу: українські друковані та електронні ЗМІ, радіо та телебачення, реклама, Інтернет (2019 – поч. 2020 рр.). Закцетовано на можливій корекції пропонованої класифікації у зв’язку із розширенням інформаційного простору та появі неожанрів із заголовками нових типів. Доведено, що фразеологізм-заголовок у медіа використовується для: привернення уваги реципієнта, акцентування на ключовій інформації, уточнення на деяких фактах, активізації фонових знань реципієнта, поперенього сприйняття та розуміння тексту, впливу на масову свідомість. Саме маніпулятивна мета залишається ключовою для фразеологізованого заголовка, який усе частіше використовується журналістами в сучасній медіакомунікації.

* Статтю підготовлено в рамках наукового проєкту "Еколінгвістичні модуси дискурсивного простору України в європейському полікультурному континуумі" (реєстраційний номер 2020.02/0241) за підтримки Національного фонду досліджень України

Посилання

Dmytruk, O. (2013). Internet message headers as a means of manipulating consciousness [Zagolovky internet povidomlen' jak zasib manipuljacii' svidomistju]. Problemy semantyky, pragmatyky ta kognityvnoi' lingvistyky, 24, 117-121 [in Ukrainain].

Duskaeva, L. (2010). Media text stylistics [Stilistika mediateksta]. Sankt-Peterburg [in Russian].

Jevgrafova, A. (2003). Title as textual information updater [Zagolovok jak aktualizator tekstovoi' informacii']. Styl' i tekst, 4, 141-149 [in Ukrainain].

Medialinguistics : The dictionary of terms and concepts (2014). [Medialinhvistyka : slovnyk terminiv i ponyat] / L.I. Shevchenko, D.V. Derhach, D.Yu. Syzonov / Za red. L.I. Shevchenko. Kyiv: VPC «Kyi'vs'kyj universytet» [in Ukrainian].

New words and phraseologisms/idioms in the Ukrainian mass media: dictionary (2019). [Novi slova ta frazeologizmy v ukrai'ns'kyh mas-media: slovnyk] / Shevchenko L., Syzonov D. Kyiv: VPC «Kyi'vs'kyj universytet» [in Ukrainain].

Syzonov, D.Yu. (2013). The media text and the media discourse in a contemporary media space [Mediatekst ta mediadyskurs v suchasnomu mediinomu prostori]. Studia Linguistica, 7, 389-392. [in Ukrainian].

Dor, D. (2003). On Newspaper Headlines as Relevance Optimizers. Journal of Pragmatics, 35(5), 695-721. https://doi.org/10.1016/S0378-2166(02)00134-0 [in English].

Worsowich, M. (2013). About the "spirit of relevance". Rhetorical theory and modern media practice [O «duchu stosowności». Teoria retoryczna a współczesna praktyka medialna]. Łódź [in Polish].