"Битва наративів" у сучасному медіапросторі України

Анотація

Статтю присвячено аналізу стратегічних комунікацій у медійному просторі України. Доведено, що стратегічні комунікації як система багатовекторного спілкування із суспільством пов'язані з колом актуальних та соціально важливих проблем, виконують роль найефективнішої технології в організації інформаційного захисту країни в умовах жорсткої гібридної агресії, забезпечують когнітивну опірність держави. У статті проаналізовано типові антиукраїнські наративи, проникнення яких спрямовано на підрив найважливіших політичних орієнтирів країни та зниження когнітивної стійкості українського суспільства, окреслено варіанти цих наративів та особливості їх реалізації. Доведено, що антиукраїнські наративи є типовим продуктом постправди: при їх реалізації на зміну об'єктивності й раціональності на перший план виходять ірраціональність, емоційність, оцінність, експресивність та персуазивність, що пов'язано з хаотизацією картини світу. Розглянуто основні ознаки стратегічних наративів, визначений гранд-наратив у системі стратегічних комунікацій, продемонстровано "битву наративів" у медійному просторі України, яка є боротьбою за утвердження тієї чи іншої поведінкової моделі. Доведено, що усі антиукраїнські наративи в своїй основі спрямовані проти ключового українського наративу (або гранд-наративу) – наративу ідентичності, а переважна більшість проукраїнських наративів мають на меті утвердження ідеї існування та розвитку української національної спільноти. Продемонстровано, що виникнення дієвого стратегічного наративу викликає появу контрнаративу, який має на   меті знецінення впливу попередньої оповіді та її варіантів на свідомість і почуття цільової аудиторії. Механізми створення контрнаративу не передбачають симетрії, його мета – перепрограмування позивного впливу, блокування мотиваційного потенціалу реципієнтів.