Легітимація натуралізацією в новинах: механізм, прийоми та мовні засоби
DOI:
https://doi.org/10.17721/APULTP.2023.46.128-146Ключові слова:
легітимація, медіатекст, натуралізація, критичний дискурс-аналіз, оцінка, аналогія.Анотація
У статті проаналізовано прийоми та лінгвістичні засоби легітимації натуралізацією в текстах новин. Узагальнено дефініції натуралізації, що характерні для наукових праць і поділяються на три категорії: (1) представлення чогось як звичного явища або "неминучого результату природних характеристик";
(2) відсутність висвітлення альтернативної позиції, через що наведена сприймається як єдино можлива; (3) ототожнення натуралізації та нормалізації. З'ясовано, як ці визначення змодифіковано у працях інших дослідників. Виокремлено два основні підходи щодо відношення легітимації і натуралізації. Спираючись на працю Т. ван Левена (2008), яка вплинула на подальші дослідженя КДА, проаналізовано прийоми натуралізації в найбільш популярних за кількістю переглядів новинах (за період від червня 2020 по травень 2021), опублікованих на 25 найбільш відвідуваних онлайн-медіа. Запропоновано зараховувати до натуралізації не тільки оцінку, як вважає Т. ван Левен, а й теоретичну раціоналізацію, адже натуралізація поясненням, дефініцією та передбаченням, що є складовими останньої, та оцінкою мають спільне підґрунтя; різниця полягає лише в обраних мовних засобах. Дослідження доводить, що схема Т. ван Левена потребує уточнення, адже для легітимації натуралізацією мовці можуть також використовувати прийоми мети, абстракції та аналогії. До того ж специфіка натуралізації – обґрунтування чогось як правильного через репрезентацію дії не через зв'язок з цінностями, а як звичну й природну – визначає її особливу роль для легітимації. Лінгвістичними маркерами в цьому випадку є мовні одиниці, які не мають позитивних чи негативних конотацій, що сприяє їх активному застосуванню для відповіді на критику громадськості чи опонентів – у такий спосіб мовці прагнуть представити власний негативний вчинок як нейтральний і нічим не особливий. Проаналізований матеріал дає змогу твердити, що з такою метою натуралізацію використовують значно частіше, ніж для обґрунтування правильності певного нововведення. У статті також виокремлено мовні засоби, завдяки яким реалізують прийоми легітимації натуралізацією.
Посилання
Bajrachna, L. K. (2015). Means of mass communication as a tool of legitimation of state power [Zasoby masovoi' komunikacii' jak instrument legitymacii' derzhavnoi' vlady]. Informacija i pravo, 3(15), 27–35 [in Ukrainian].
Kulyk, V. (2010). The Ukrainian media discourse: identities, ideologies, power relations [Dyskurs ukrai'ns'kyh medij: identychnosti, ideologii', vladni stosunky]. Kyi'v : Krytyka [in Ukrainian].
Potjatynyk, U. P. (2016). Legitimation of conservative frames: a cognitive analysis [Legitymacija konservatyvnyh frejmiv: kognityvnyj analiz]. Visnyk Kyi'vs'kogo nacional'nogo universytetu imeni Tarasa Shevchenka. Inozemna filologija, 1, 53–57 [in Ukrainian].
Public attitudes towards media and consumption of different types of media in 2021: USAID-Internews survey on media consumption [Stavlennja naselennja do media ta spozhyvannja riznyh typiv media u 2021 roci: opytuvannja USAID-Internews shhodo spozhyvannja media]. (2021). Institute of Mass Information. URL: https://imi.org.ua/upload/media/2021/11/17/61951144dc1fc-usaid-internews-media-report-2021-ukr.pdf (last access: 4.03.2023) [in Ukrainian].
TOP-100 social and political news websites (December 2019) [TOP-100 novynnyh sajtiv suspil'no-politychnoi' tematyky za gruden' 2019]. (2020). Ukrainian Internet Association. URL: https://inau.ua/news/novyny-inau/top-100-novynnykh-saytiv-suspilno-politychnoyi-tematyky-za-hruden-2019 (last access: 27.01.2023) [in Ukrainian].
Tretjak, J. J. (2015). Portraiture of the respondent as a means of his legitimation in the genre of the French newspaper and magazine interview [Portretuvannja respondenta jak zasib jogo legitymacii' v zhanri francuz'kogo gazetno-zhurnal'nogo interv'ju]. Naukovi zapysky Nacional'nogo universytetu "Ostroz'ka akademija". Serija: Filologichna, 58, 70–73 [in Ukrainian].
Shevko, D. G. (2020). Legitimation of aggression against Ukraine in the Russian official discourse [Legitymacija agresii' proty Ukrai'ny v rosijs'komu oficijnomu dyskursi]. Strategic panorama, 1–2, 48–57 [in Ukrainian].
Björkvall, A. & Höög, C. N. (2019). Legitimation of value practices, value texts, and core values at public authorities. Discourse & Communication, 13(4), 398–414. https://doi.org/10.1177/175048131984245 [in English].
Carvalho, A. (2005). Representing the politics of the greenhouse effect: Discursive strategies in the British media. Critical Discourse Studies, 2(1), 1–29. https://doi.org/10.1080/17405900500052143 [in English].
Doudaki, V. (2015). Legitimation Mechanisms in the Bailout Discourse. Javnost: The Public, 22 (1), 1–17. https://doi.org/10.1080/13183222.2015.1017284 [in English].
Ekström, M., Patrona, M. & Thornborrow, J. (2022). News media and the politics of fear: Normalization and contrastive discourses in the reporting on terrorist attacks in Sweden and the UK. Discourse & Society, 33(6), 758–772. https://doi.org/10.1177/09579265221095409 [in English].
Fairclough, N. (1989). Language and Power. UK : Longman [in English].
Fonseca, P. & Ferreira, M. J. (2015). Through ʽseas never before sailedʼ: Portuguese government discursive legitimation strategies in a context of financial crisis. Discourse & Society, 26 (6), 682–711. https://doi.org/10.1177/0957926515592780 [in English].
Graber, D. A. (1992). Mass media and American politics. Washington, D. C. : CQ Press [in English].
Igwebuike, E. E. & Chimuanya, L. (2021). Legitimating falsehood in social media: A discourse analysis of political fake news. Discourse & Communication, 15(1), 42–58. https://doi.org/10.1177/175048132096165 [in English].
Krzyżanowski, M. (2020). Normalization and the discursive construction of "new" norms and "new" normality: discourse in the paradoxes of populism and neoliberalism. Social Semiotics, 30(4), 431–448. https://doi.org/10.1080/10350330.2020.1766193 [in English].
Lams, L. (2017). Othering in Chinese official media narratives during diplomatic standoffs with the US and Japan. Palgrave Communications, 3 (33), 1–11. https://doi.org/10.1057/s41599-017-0034-z [in English].
Mackay, R. R. (2015). Multimodal legitimation: Selling Scottish independence. Discourse & Society, 26 (3), 323–348. https://doi.org/10.1177/0957926514564737 [in English].
Maeseele, P. & Raeijmaekers, D. (2020). Nothing on the news but the establishment blues? Toward a framework of depoliticization and agonistic media pluralism. Journalism, 21(11), 1593–1610. https://doi.org/10.1177/1464884917739476 [in English].
Martín Rojo, L. & van Dijk, T.A. (1997). There was a problem, and it was solved! Legitimating the expulsion of ʽillegalʼ immigrants in Spanish parliamentary discourse. Discourse & Society, 8(4), 523–567. https://doi.org/10.1177/0957926597008004005 [in English].
Moernaut, R., Mast, J., Temmerman, M. & Broersma, M. (2022). Hot weather, hot topic. Polarization and sceptical framing in the climate debate on Twitter. Information, Communication & Society, 25 (8), 1047–1066. https://doi.org/10.1080/1369118X.2020.1834600 [in English].
Oddo, J. (2011). War legitimation discourse: representing ʽUsʼ and ʽThemʼ in four US presidential addresses. Discourse & Society, 22 (3), 287–314. https://doi.org/10.1177/0957926510395442 [in English].
Reyes, A. (2011). Strategies of legitimization in political discourse: From words to actions. Discourse & Society, 22(6), 781–807. https://doi.org/10.1177/095792651141992 [in English].
Ross, A. S. & Rivers, D. J. (2017). Digital cultures of political participation: Internet memes and the discursive delegitimization of the 2016 U.S Presidential candidates. Discourse, Context and Media, 16, 1–11. https://doi.org/10.1016/j.dcm.2017.01.001 [in English].
Simonsen, S. (2019). Discursive legitimation strategies: The evolving legitimation of war in Israeli public diplomacy. Discourse & Society, 30(5), 503-520. https://doi.org/10.1177/0957926519855786 [in English].
Thompson, J. B. (1990). Ideology and modern culture. Critical social theory in the era of mass communication. Stanford : Stanford University Press [in English].
Vaara, E. & Tienari, J. (2008). A discursive perspective on legitimation strategies in multinational corporations. Academy of Management Review, 33(4), 985–993. https://doi.org/10.5465/amr.2008.34422019 [in English].
Vaara, E., Tienari, J. & Laurila, J. (2006). Pulp and Paper Fiction: On the Discursive Legitimation of Global Industrial Restructuring. Organization Studies, 27(6), 789–810. https://doi.org/10.1177/0170840606061071 [in English].
Vaara, E. (2014). Struggles over legitimacy in the Eurozone crisis: discursive legitimation strategies and their ideological underpinnings. Discourse & Society, 25 (4), 500–518. https://doi.org/10.1177/0957926514536962 [in English].
van Dijk, T. A. (1998). Ideology: A multidisciplinary approach. London; Thousand Oaks; New Delhi : Sage Publications, Inc [in English].
van Leeuwen, T. & Wodak, R. (1999). Legitimizing immigration control: A discourse-historical analysis. Discourse Studies, 1(1), 83–118. https://doi.org/10.1177/1461445699001001005 [in English].
van Leeuwen, T. (2008). Discourse and Practice: New Tools for Critical Discourse Analysis. New York : Oxford University Press [in English].
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
