Еволюція форм вираження авторського модусу у французькому романі

Ірина Смущинська

doi:10.17721/APULTP.2024.48.47-67

Автор(и)

Ірина Смущинська Київський національний університет імені Тараса Шевченка Автор

DOI:

https://doi.org/10.17721/APULTP.2024.48.47-67

Ключові слова:

модальність, авторський модус, оповідач, суб'єктивізація, інтеріоризована оповідь, роман, французька мова.

Анотація

Стаття присвячена проблемі вираження авторського модусу у художньому дискурсі, а конкретно – видам оповідачів і їх зміні у французькій літературі 19-21 століть. Основна увага приділяється інтеріоризованому оповідачу як провідній формі сучасного французького роману, яка отримує полімодальний статус через особливу контамінацію голосів автора, оповідача і персонажа.

У статті продовжується розробка теорії текстової модальності, а саме робиться аналіз мовних форм її представлення в тексті, визначаються основні засоби вираження модального значення і показу авторського ставлення. Серед них на особливу увагу заслуговують суб'єктивний епітет, прийоми дислокації мовлення, вставні елементи, що посилюють емоційність твору.

Досліджується еволюція форм представлення авторської точки зору, мовної особистості автора як носія певної культури, виділяються особливості нової текстової структури з контамінованими типами мовлення. Акцентується увага на взаємопов'язаності категорій модальності, референції і аксіологічності, їх представленості в різних частинах композиції, а також таких категорій як модалізація і фокалізація, які розглядаються як смисло- і текстоформуючі. Особлива увага приділяється експресивній модальності, формам цілісного полілогу, суб'єктивному психологізму оповіді. З'ясовується, що особлива роль починає надаватися модусу сумніву, невизначеності смислу, механізмам рефлексії, актуалізації комунікативно-дискурсивної ознаки оповіді, суб'єктивній оцінці.

З'ясовано, що перцептивний модус, характерний для початку оповіді, створює розщеплену референцію, до якого додається модус суб'єктивної рефлексії. Уподібнення авторського голосу голосу персонажа призводить до зникнення яскравих образних форм, але з'являється модальність акцентуації і уточнення. На особливу увагу заслуговують модуси саморефлексії, самонезнання, суперечливості загальноприйнятим стереотипам, поява яких була неможлива в попередніх оповідних типах.

Посилання

Batsevych, F.S. (2020). Linguistic-narrative aspects of storytelling instances identification in a literary text[Linguonarativni aspecty identificatsii opovidnih instantsii u hudojniomu texti]. Movoznavstvo, 1, 55-66 [in Ukrainian].

Hnatiuk, L.P. (2010). The linguistic phenomenon of Hryhoriy Skovoroda in the context of the old Ukrainian book tradition. [Movniy fenomen Hrygoria Skovorody v kontexti staroukrainskoi knijnoy traditsii]. Kyiv: VPC "Kyi'vs'kyj universytet" [in Ukrainian].

Kaganovskaia, O. M. (2002). Textual concepts of artistic prose. [Tekstovi kontsepti hudojnioi prosi]. Kyiv: VC KNDU [in Ukrainian].

Nika, О. І. (2009). Modus in the Old Ukrainian literary language of the second half of the 16th century and the first half of the 17th [Modus u staroukrayins'kiy literaturniy movi druhoyi polovyny XVI – pershoyi polovyny XVII stolittya]. Kyiv: VPC "Kyi'vs'kyj universytet"

[in Ukrainian].

Papusha, I.V. (2013). Modus ponens. Essays on narratology. [Modus ponens. Narysy z naratolohiyi]. Ternopil': Krok [in Ukrainian].

Potapenko, S.I. (2004). Linguistic personality in the space of media discourse. [Movna osobystist' u prostori mediynoho dyskursu]. Kyiv:

VC KNLU [in Ukrainian].

Savchuk, R.I. (2016). French artistic discourse of the 18th- 21th centuries from the perspective of narrative text creation: linguistic-cognitive and semiotic aspects. [Franthuz'kyy khudozhniy dyskurs 18-21 stolit' u rakursi naratyvnoho tekstotvorennya: linhvokohnityvnyy I semiotychnyy aspecty]. Kyiv: VC KNLU. [in Ukrainian].

Sazonova, Y.U. (2019). The phenomenon of fear in horror texts: the theory of reference and meaning-making.[Fenomen strakhu v tekstakh zhakhiv: teoriya referentsiyi ta smyslotvorennya]. Avtoreferat. Kyiv: VPC "Kyi'vs'kyj universytet" [in Ukrainian].

Smushchynska, I.V. (2001). Subjective modality of French prose. [Sub'yektyvna modal'nist' frantsuz'koyi prozy]. Kyiv: VPC "Kyi'vs'kyj universytet" [in Ukrainian].

Shmyd, V. (2003). [Naratologia]. Moskva: Yaziki slavianskoi kulturi [in Russian].

Badir, S. (2020). La typologie sémiotique des modalités. Une mise au point. Semiotica, 234, 79-102.https://doi.org/10.1515/sem-2018-0123 [in French].

Bal, M. (1977). Narration et focalisation : pour une théorie des instances du récit. Poétique, 29, 107-127 [in French].

Bally, Ch. (1932). Linguistique générale et linguistique française. Paris : Université de France [in French].

Barthes, R. (1972). Le degré zéro de l'écriture suivi de Eléments de sémiologie. Paris: Seuil [in French].

Benveniste, E. (1974). Problèmes de linguistique générale. Paris: Gallimard [in French].

Berton, J.-C. (1991). 50 romans clés de la littérature française. Paris, Hatier [in French].

Chernysh, O., Yermolenko, O.O. (2022). Interference of non-artistic linguisticcultural codes in artistic discourse (newspeak in

s. wiechecki's after-war feuilletons). Movoznavstvo, 4, 22-43 [in English].

Colas-Blaise, M. (2021). Modalités, modes d'existence et modes d'expérience. Bertrand, I. Darrauld-Harris. A même le sens. Hommage à Jacques Fontanille. Limoges, Lambert-Lucas, 482-490 [in French].

Colas-Blaise M. Mode d'existence, modalité et modalisation : les apports de la sémiotique. URL: https://journals.openedition.org/signata/3554 (last access: 02.10.2023) [in French].

Genette, G. (1983). Nouveau discours du récit. Paris, Seuil

[in French].

Greimas, A.-J. (1970). Du Sens. Paris: Seuil. [in French].

Hamon, P. (2008). Du Descriptif. Paris, Hachette. [in French].

Kerbrat-Orecchioni, (1999). L'énonciation. De la subjectivité dans le langage. Paris, Armand Colin.[in French].

Langage (1976), 43, Didier-Larousse. [in French].

Lintvelt, J. (1981). Essai de typologie narrative. Le " point de vue ". Paris: Librairie José Corti. [in French].

Monte, (2011). Modalités et modalisation : peut-on sortir des embarras typologiques ? Modèles linguistiques, XXXII, 64, 85-101. https://doi.org/10.4000/ml.353. [in French].

Perrin, (2012). Modalisateurs, connecteurs, et autres formules énonciatives. Arts et Savoirs, 2. https://doi.org/10.4000/aes.500 [in French].

Tadié, J.-Y. (1970). Introduction à la vie littéraire du XIXe siècle. Paris, Bordas [in French].

Todorov, T. (1966). Les catégories du récit littéraire. In: Communications, 8, 125-151. URL:https://www.persee.fr/doc/comm_0588-8018_1966_num_8_1_1120 (last access: 02.10.2023) [in French].

Todorov, T. (1978). Poétique de la prose. Nouvelles recherches sur le récit. Paris, Seuil [in French].

Vion, (2003). Le concept de modalisation : vers une théorie linguistique des modalisateurs et des modalités.Travaux du Cercle linguistique d'Aix-en-Provence, 18, Aix-en-Provence, Publications de l'Université de Provence, 209-229. [in French].