Феномен натовпу як текст і дискурс

Liliia Monastyrova

Liliia Monastyrova Національна академія Національної гвардії України; кафедра філології, перекладу та стратегічних комунікацій (Україна) https://orcid.org/0000-0002-4973-7308

Анотація

DOI: https://doi.org/10.17721/APULTP.2021.42.43-65

Статтю присвячено дослідженню натовпу як текстового і дискурсивного об'єкта; визначенню дискурсивних параметрів натовпу. Співвіднесено формування уявлень про натовп як текст і дискурс зі становленням у лінгвістиці антропоцентричної парадигми, що формувалася у напрямі від тексту і мовної особистості до дискурсу і дискурсивної особистості / спільноти. Проєктуючи результати наукових пошуків XIX-XX століття (праці Г. Ле Бона, Е. Канетті, Г. Тарда, З. Фройда та ін.) у площину лінгвістики, автор робить висновок, що феномен натовпу розглядався у текстовому вимірі, йому притаманні бути такі характеристики: гіпер- та інтертекстуальність, вкорінення ідей через такі фактори, як раса, вірування, традиції, час, освіта й виховання; транслювання ключових кодів словами-концептами, що мають узагальнений смисл (СВОБОДА, РІВНІСТЬ, СІМЕЙНІ ЦІННОСТІ тощо); використання сугестивних засобів задля спонукання натовпу до певних дій та ін. Перетворення натовпу-тексту на натовп-дискурс починається з глобалізацією масових рухів. Для дослідження натовпу як дискурсу актуальними є такі підходи критичного дискурс-аналізу: дослідження "влади в дискурсі й влади над дискурсом"; дискурс є ідеологічно забарвленим та вбудованим у певну культуру, ідеологію або історію; дискурс є формою соціальної поведінки. Дослідження натовпу як дискурсу має вирішуватися у маргінальному вимірі на перетині наук – лінгвістики, психології, соціології, юриспруденції. Критичний дискурс-аналіз як науковий метод об'єднує підходи різних наук й дасть змогу не лише дослідити натовп у дискурсивному вимірі, а й спрогнозувати можливі проактивні заходи, визначити наративи, меседжі, концепти, що дозволять організувати соціальну поведінку натовпу у мирному русі.

Ключові слова: "розумний натовп", текст, дискурс, критичний дискурс-аналіз, соціальна поведінка.

Інформація про автора: Монастирьова Лілія Володимирівна – аспірант; доцент кафедри філології, перекладу та стратегічних комунікацій; Національна академія Національної гвардії України.

Електронна адреса: monastyryova.lilia@gmail.com

ЛІТЕРАТУРА

Базові поняття стратегічних комунікацій: стандарти на основі документів НАТО (англійсько-український та українсько-англійський словник) / Л.Компанцева, О.Акульшин, Н. Акульшина, Т. Дєдушкіна, О. Заруба, О. Зубченко, І. Хома, Н. Чернігівська. Київ : Нац. акад. СБУ, 2019. 336 с.
Бацевич Ф.С. Нариси з теорії тексту : монографія. Львів, 2019. 280 с.
Бріцин М.В. Модальна граматика дискурсу як один із напрямів семантико-синтаксичних досліджень. Мовознавство. 2006. № 2-3. С. 101-110.
БлуммерГ. Коллективное поведение. Психология масс. Самара, 1998. С.535-588.
Водак Р. Критическая лингвистика и критический анализ дискурса. Политическая лингвистика. 2011. № 4 (38). С. 286-291.
Водак Р. Язык. Дискурс. Политика. Волгоград : Перемена, 1997. 139 с.
Дюркгейм Э. О разделении общественного труда. Методология социологии. Москва : Наука, 2011. 572 с.
Зиммель Г. Теория конфликтного функционализма. Москва : Academia, 1993. 415 с.
Канетти Э. Масса. Психология масс. Самара, 1998. С. 315-397.
Канетти Э. Масса и власть. Москва : «Ad Marinem», 1997. 527 с.
Караулов Ю. Н. Русский язык и языковая личность. Москва : Издательство ЛКИ, 2010. 264 с.
Киселева А. Предисловие научного редактора. Дикурс-анализ: теория и метод. Харьков : Гуманитар. центр, 2004. С. 10–11.
Компанцева Л. Ф. Лінгвістична експертиза соціальних мереж: підручник. Київ : Аграр Медіа Груп, 2018. 318 с.
Компанцева Л. Ф. Соціальні комунікації для фахівців сектору безпеки та оборони. Підруч.: у 2 т. Київ : Нац. акад. СБУ, 2016. 276 с.
Лебон Г. Психология народов и масс. Санкт-Петербург : Макет, 1995. 311 с.
Лебон Г., Тард Г. Психология толп. Мнения и толпа. Москва: Ин-т психологии РАН, КСП+, 1998. 416 с.
Методы анализа текста и дискурса / Тичер С., Мейер М., Водак Р., Веттер Е. Xарьков : Гуманитарный Центр, 2009. 356 с.
Мовна комунікація в діяльності сил охорони правопорядка. Теоретичні засади галузевої комунікації: монографія. За редакцією докт. філолог. наук, проф. Л. М. Пелепейченко. Харків : АВВ МВС України, 2009. 272 с.
Московичи С. Век толп. Москва, 1996. 478 с.
Московичи С. Машина, творящая богов. Москва, 1998. 556 с.
Почебут Л. Г. Социальная психология толпы [Електр. ресурс]. URL: https://studme.org/139316/psihologiya/sotsialnaya_psihologiya_tolpy
Радзієвська Т. В. Текст як засіб комунікації. Київ : НАН України; iн-т української мови, 1998. 194 с.
Рейнгольд Г. Умная толпа: новая социальная революция / пер. с англ. А.Гарькавого. Москва : ФАИР-ПРЕСС : ГРАНД, 2006. 415с.
Сигеле С. Преступная толпа (опыт коллективной психологии). Москва : Ин-т психологии РАН, КСП+, 1998. С. 13-110.
Серио П. Анализ дискурса во Французской школе. Москва : Академический Проект; Екатеринбург : Деловая книга, 2001. 702 с.
Серио П. Как читают тексты во Франции. Квадратура смысла : Французская школа анализа дискурса. Москва : Прогресс, 2002. С. 14-53.
Сизонов Д. Ю. Методи лінгвістичного дослідження медіатексту: до проблеми наукової інтерпретації. Актуальні проблеми української лінгвістики : теорія і практика. 2015. №30. С. 53-62.
Сизонов Д. Ю. «Якщо куля в лоб…» : про маніпулятивні тактики нових фразеологізмів ідіоматичного характеру. Актуальні проблеми української лінгвістики: теорія і практика. 2018. №36. С. 76-91.
Фрейд З. Психология масс и анализ человеческого «Я». Москва: Азбука, 2016. 192 с.
Шевченко Л. Лінгвістична експертиза медіатексту : критерії фахової аргументації. Одеській лінгвістичний збірник. Спецвипуск, 2017. С. 237-239.
Шевченко Л. Медійна інтертекстуальність у дослідницьких парадигмах сучасної лінгвістики : наукові інтерпретації, опозиції, перспективи аналізу. Актуальні проблеми української лінгвістики: теорія і практика. 2015. Вип. 31. С. 7-18.
Шевченко Л.І. Соціум, культура, медійний інтертекст: взаємозалежності. Актуальні проблеми української лінгвістики : теорія і практика. 2016. Вип. 32. С. 7-18.
Шевченко Л.І., Сизонов Д.Ю. Текст як вербалізована свідомість в експертному аналізі. Актуальні проблеми української лінгвістики : теорія і практика. 2020. Вип. 41. С. 8-23.
Штерн І. Б. Вибрані топіки та лексикон сучасної лінгвістики: енциклопедичний словник. Київ : АртЕк, 1998. С. 191–192
Языкознание. Большой энциклопедический словарь / гл. ред. В. Н. Ярцева. [Електр. ресурс]. URL : http://www.encyclopedia.ru/cat/books/book/45460/
Blackledge A. Discourse and Power in Multilingual World. Cambridge : Cambridge University Press, 2005. 432 р.
Blommaert J. Discourse: A Critical Introduction. Belgium : Universiteit Gent, 2005. 278 p.
Chilton P., Schaeffner C. Discourse and politics. Discourse Studies: A Multidisciplinary Introduction. London : SAGE, 1997. Vol. 2: Discourse as Social Interaction. P. 206–230.
Dijk van T. A. Introduction : The role of Discourse Analysis in Society. Handbook of Discourse Analysis. 1985. Vol. 4. P. 1–8.
Fairclough N. Analysing Discourse: Textual Analysis for Social Research. London : Routledge, 2003. 257 p.
Foucault M. The Archaeology of Knowledge. London : Routledge, 1972. 357 p.
Wodak R., Meyer M. Methods of Critical Discourse Analysis. London : Longman, 1996. 218 p.