До питання про мовну поведінку киян у соціолінгвістичних вимірах
Анотація
DOI: https://doi.org/10.17721/APULTP.2020.41.24-41
У статті* представлені результати опитування, проведеного в межах проєкту за грантом Президента України Ф82 "Лінгвосоціологічний моніторинг динаміки структури й статусу української мови в новітній час" (2019). У дослідженні взяли участь 400 киян віком від 18 до 65 років. Основною метою було доповнити новими даними соціолінгвістичні студії мовної ситуації України останніх років, а не дублювати їх. Cьогодні науковці зосереджуються на питаннях про мову повсякденного спілкування респондентів, рідну мову їхніх батьків, мову спілкування в родині, з друзями та в професійному житті. Тому для анкети, на основі якої проведене пропоноване дослідження, відібрані 10 питань, що мають виявити статусне сприйняття мов і мовні орієнтири респондентів. Отримані дані засвідчують, що рідномовне самовизначення киян далеко не завжди мотивує їхню мовну поведінку. Українську назвали рідною 73,25% опитаних, але інформаційний і культурний простір, у якому вони живуть, залишається переважно двомовним або російськомовним. 79,75% опитаних заявили, що держава має підтримувати функціонування української мови, що мало би свідчити про досить високу сформованість ціннісного ставлення до мови. Однак заходи, які вживає держава для забезпечення функціонування української мови, наприклад, у медіа, які досі були переважно російськомовними, 32% вважають непотрібними, а 22% стверджують, що квотування ніяк не вплинуло на ситуацію. Понад 32% українців через пів року після прийняття нової редакції правопису так і не ознайомилися з нею або взагалі про неї не чули, що свідчить про байдужість до питань мовного розвитку. Значний відсоток і тих, хто не вбачає цінності в національній мові, і потреби в державній мовній політиці, спрямованій на її підтримку, не усвідомлюють. Це говорить про недостатній рівень мовної свідомості українців, чиї розмірковування про українську мову, як видається, здебільшого пов’язані з тим, що вона є частим предметом політичних дискусій, а не з усвідомленням її як культурного і націєтворчого чинника. Тож очевидною стає потреба зміни акцентів у її сприйнятті з виключно політичної ролі на культурну й ціннісну сутність.
Ключові слова: мовна поведінка, мовна ситуація, мовна політика, мовна свідомість, статусне співвідношення мов.
Інформація про автора: Макарець Юлія Сергіївна – кандидат філологічних наук, доцент; доцент кафедри української мови; факультет української філології та літературної творчості імені Андрія Малишка; Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова.
Електронна адреса: makarets_iuliia@ukr.net
ЛІТЕРАТУРА
- Кулик В. Поняття "національності" та "рідної мови" в пострадянській Україні [Електр. ресурс]. Наукове товариство ім. Шевченка. 23 лют. 2013. URL: http://shevchenko.org/past_event/10-11/
- Макарець Ю.С. Статус і стан української мови в незалежній Україні. Київ : ЛАТ&К, 2019. 209 c.
- Матвеєва Н.Р. Мовна ситуація Києва (на матеріалі фокус-групових опитувань 2017 року). Філологічні студії. Вип. 9. C. 166-171.
- Михальчук О. "Мовна поведінка" як категорія української соціолінгвістики. Мова і суспільство. №5. С. 28-39.
- Мовна політика та мовна ситуація в Україні: Аналіз і рекомендації. Київ : ВД "Києво-Могилянська академія", 2008. 363 с.
- Мовна ситуація в Україні: між конфліктом і консенсусом. Київ : ІПіЕНД імені І.Ф. Кураса НАН України, 2008. 398 с.
- Соколова С. Основні типи мовної поведінки киян (за даними анкетування). Українська мова. №2. С. 38-55.
- Соколова С.О., Залізняк Г.М. Особливості сучасної мовної ситуації України у дзеркалі соціології та соціолінгвістики. Українська мова. 2018. №2. С. 3-19.
- Фудерер Т.О., Данилевська О.М. Престиж української мови та ставлення до двомовності за оцінками мовців різних вікових груп. Вісник КНЛУ. №1(22). С. 173-181.
- Хмелько В.Є. Лінгво-етнічна структура України: регіональні особливості й тенденції змін за роки незалежності. Наукові записки Національного університету "Києво-Могилянська академія". Т.32: Соціологічні науки. 2004. С. 3-15.
- Цар І. Співвідношення понять "рідна мова" та "мова повсякденного спілкування" за близькоспорідненого білінгвізму (на прикладі молодіжного середовища м. Києва). Гуманітарна освіта в технічних вищих навчальних закладах. №37. С. 95-99.
- Rampton B., Charalambous C. Sociolinguistics and everyday (in)securitization. Journal of Sociolinguistics. Vol. 24(1). Р. 75-88.
* Статтю підготовлено в рамках гранту Президента України Ф82 "Лінгвосоціологічний моніторинг динаміки структури й статусу української мови в новітній час" (2019)

Ця публікація ліцензована на умовах Creative Commons Attribution 4.0 International License.