Етика ідеалів і "прози життя" в епістолярії Пантелеймона Куліша
Анотація
DOI: https://doi.org/10.17721/APULTP.2020.40.8-26
Стаття з циклу публікацій про видатного українського літератора, видавця, перекладача і автора українського правопису, т. зв. «кулішівки», присвячена аналізу світоглядних констант автора, відбитих в епістолярії. Розглядаються етичні мáксими і моральні принципи Пантелеймона Куліша як єдність ідеального, одухотвореного творчими, романтизованими уявленнями митця – і реального життя. Аналізуються апеляції П. Куліша з погляду мотивації ним домінантних оцінок подій, обставин і характеристик адресатів, таких як ставлення до праці, народу, культури, мови, історії та ін. Окрема увага приділяється впливу на П. Куліша постаті та творчості М. Гоголя, коментатором, архіватором текстів, спогадів і видавцем якого він був. Листи дають можливість хронологізувати і пояснити зустрічі П. Куліша з родиною М. Гоголя, оцінку творчості М. Гоголя його сучасниками, з’ясувати особливості роботи над текстами М. Гоголя і спогадами про нього однодумців і друзів П. Куліша. Аналіз епістолярію вводить у пошук П. Кулішем духовних істин, зіставлень і паралелей із роздумами і творчими джерелами М. Гоголя, зокрема під час його поїздки до Данилового монастиря, до могили письменника. Інтелектуальна рефлексія П. Куліша в епістолярних текстах дозволяє виявити комплекс етичних проблем, навколо яких завжди зосереджується автор, і обґрунтувати складність поглядів на питання «ідеальне» – «профанне», «народ» – «служіння народу», «євангельські істини» – «світ реальних людей», «співмірність євангельського слова» – «живої одухотвореної природи» та ін. Проаналізовано широке коло адресатів П. Куліша, що дозволяє спостерегти панораму культурного життя української інтелігенції середини ХІХ ст., апробацію в середовищі культурних і громадських діячів традиційних етичних поглядів і формування нових ідей щодо мови, культури і національного відродження. Загальна характеристика моральних принципів П. Куліша корелюється з його апелятивами до авторитетних постатей, знакових подій та рефлексії на них в епістолярних текстах, зокрема особливостях звертань до адресатів. Висновково твердиться про складність, неоднозначність постаті П. Куліша, що був водночас невтомним трудівником, який поєднав високі етичні ідеали з моральним принципом творчого життя – служіння слову.
Ключові слова: епістолярій Пантелеймона Куліша, епістолярій як текст, етичні мáксими, моральні принципи П. Куліша, етичні домінанти Миколи Гоголя, адресати П. Куліша, мова у світогляді П. Куліша, ідеальні істини і реальне життя, євангельське слово і природа.
Інформація про автора: Шевченко Лариса Іванівна – член-кореспондент НАН України, доктор філологічних наук, професор; завідувач кафедри стилістики та мовної комунікації; Інститут філології; Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Електронна адреса: style_m_k@ukr.net
Авторське право (c) 2020 Larysa Shevchenko

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Ця публікація ліцензована на умовах Creative Commons Attribution 4.0 International License.