Види лінгвістичної експертизи законопроектів: перспектива впровадження в Україні

DOI: https://doi.org/10.17721/APULTP.2019.38.145-166

  • Yuliia Buhaiko Вінницький коледж будівництва і архітектури Київського національного університету будівництва і архітектури (Україна) https://orcid.org/0000-0003-4413-5110

Анотація

У світовій практиці лінгвістичний контроль нормотворчості – це обов’язкове явище, важливість якого є аксіоматичною. Однак в Україні правовий статус лінгвістичної експертизи законопроектів (далі – ЛЕЗ) досі не визначений, що зумовлено політичними, правничими та іншими соціальними чинниками. Тому у статті автором порушено питання ЛЕЗ у лінгвістичному та організаційно-правовому аспектах, а саме: розглянуто класичні та сучасні підходи до класифікації лінгвістичної експертизи законопроектів та  перспективи її впровадження в Україні. Стаття складається з трьох частин: теоретичного аналізу, огляду прикладного аспекту та опису правових аспектів ЛЕЗ. У першій частині проаналізовано теоретичні підходи науковців до групування ЛЕЗ у види за різними критеріями. Найбільшу увагу звернено на ті класифікації, які мають комплексний характер (враховують правничі та лінгвістичні фактори експертизи текстів законопроектів); у другій – запропоновано авторське бачення класифікації ЛЕЗ в контексті законодавчої процедури в Україні: обґрунтовано поділ ЛЕЗ на дискурсивну, семантичну, граматичну експертизи та експертизу перекладу законопроектів. Критерієм класифікації лінгвістичних експертиз обрано характер помилок у текстах законопроектів; у третій частині здійснено огляд українського законодавства, яке регулює правовідносини, що виникають у зв’язку із проведенням експертизи законопроектів у  процесі законодавчої діяльності, зазначено недоліки правового регулювання експертної діяльності у сфері законотворчості, встановлено потребу правового регулювання ЛЕЗ у рамках законодавчої процедури та запропоновано шляхи її легалізації  в Україні. Такий погляд на ЛЕЗ буде цікавим фахівцям у галузях теорії держави і права, конституційного права, юрислінгвістики, прикладної лінгвістики, відповідним експертам, працівникам апарату парламенту, органів юстиції та органів судової влади.

Ключові слова: юридична лінгвістика, лінгвістична експертиза, експертиза нормативно-правових актів, нормопроектування, законодавча процедура.

Інформація про автора: Бугайко Юлія Олексіївна – спеціаліст з правознавства; викладач; Вінницький коледж будівництва і архітектури Київського національного університету будівництва і архітектури; Циклова комісія гуманітарних, соціально-економічних дисциплін.

Електронна адреса: bja0566@gmail.com

Опубліковано
2019-06-23
Розділ
АВТОРСЬКИЙ ПОГЛЯД НА АКТУАЛЬНІ ЛІНГВІСТИЧНІ ПИТАННЯ