Актуалізація інформації засобами евфемізації в юридичних текстах

DOI: https://doi.org/10.17721/APULTP.2018.37.53-71

Анотація

Стаття присвячена дослідженню засобів евфемізації в юридичному дискурсі. Метою праці було висвітлити лінгвальні особливості евфемізмів в юридичних текстах. Матеріалом для вивчення були обрані тексти річних звітів Київської міської державної адміністрації 2015-2017 років та Стратегія розвитку м. Києва до 2025 року, розміщені на офіційному сайті КМДА. Теоретичним підґрунтям дослідження стали праці як українських, так і зарубіжних дослідників, що зосереджували свою увагу на особливостях уживання евфемістичних номінацій у суспільно-політичному, юридичному та медійному дискурсах. Основними питаннями аналізу стали функції евфемізмів та механізми і способи їх творення. Зокрема, серед функцій були виокремлені функція мітигації, пом’якшення, маскування, приховування заборонених або образливих висловів. Також було названо такі підходи в дослідженнях мотивації творення евфемізмів: евфемізм як складова частина стратегії демобілізації і евфемізм як складник методу емоційного зараження, тобто сугестивної вербальної техніки, яка використовується для створення необхідного настрою аудиторії. Окрім традиційних, визначено нову функцію евфемізмів у комунікації, як масовій, так і особистісній – вигідне самопрезентування мовця у процесі спілкування. Були висвітлені механізми творення евфемізмів, серед яких, зокрема, зазначено такі: процеси фонетичних змін, словотвірних модифікацій, використання запозичених слів та семантичних інновацій.

Запропонований матеріал дозволив дослідити функції евфемістичних засобів у текстах офіційних юридичних документів, одна з імпліцитних функцій яких полягає у впливі. Евфемізми дозволяють відобразити існуючий фактичний стан речей, максимально пом’якшивши виклад, завуалювати негативні явища. Разом із тим, завуальовуються традиційно приховані речі, такі як соціальна нерівність, хвороби, вікові обмеження, що характерно для політичного дискурсу. У статті розглянуто різні способи евфемізації, такі як евфемізми з метафоричними номінаціями, евфемізми-терміни, евфемізми з епітетом негативного значення, синтаксичні евфемістичні заміни, а також специфічну структуру подачі інформації, відому як маніпуляція на основі контрасту та узагальнення.

Ключові слова: евфемізм, функція, засоби мітигації, маніпулятивний вплив, юридичні тексти.

Інформація про автора: Булах Майя Богданівна – кандидат філологічних наук; асистент кафедри стилістики та мовної комунікації; Інститут філології; Київський національний університет імені Тараса Шевченка.

Електронна адреса: bulakh1@ukr.net