Спільні риси спонтaнності та потоку свідомості у прозі, поезії та текстах пісень
Анотація
У статті розглядаються такі основні прийоми та засоби вираження в літературі, як спонтанність і потік свідомості. Зважаючи на різні літературні засоби вербалізації думок, переживань, настроїв, автор акцентує увагу на цих двох явищах у мові прози, поезії, музичної лірики відомих авторів ХХ століття. Автор проаналізував сучасні дослідження з цієї проблематики, зокрема філософами та психологами XIX – XX століть.
Спонтанність розуміється як характеристика людини, яка впливає на зміну визначеності / невизначеності обставин життя. У цьому зв'язку автор аналізує теорію понять спонтанності та креативності. Увага приділяється спонтанності та креативності як різним категоріям, але стратегічно пов'язаним. Стверджується, що високий ступінь спонтанності не означає креативності. Обидві категорії є актуальними в літературознавстві та в цілому в гуманітаристиці, а також виявляють свої інтенції в художній творчості.
Автор розглядає феномен потоку свідомості як стилістичний прийом мовної організації художнього тексту, який виявляє складний процес мислення з глибокою концентрацією на думках і почуттях. Зауважено й на тому, що деякі автори виділяють кілька етапів цього процесу: передімпульс до мислення, думка та зовнішні обставини в конкретний час, тобто одночасно йдеться про певні реакції та зміни у процесі мислення, тісно пов'язуючи його з поняттям спонтанної поезії та прози.
Акцентовано увагу на духовному житті особистості, особливостях думок і образів, поєднанні свідомого і несвідомого, раціонального і чуттєвого, підвищеній емоційності в художньому слові тощо.
Також особлива увага приділяється спонтанності та потоку свідомості як суттєвим поняттям для розмежування синонімічних лише на перший погляд схожих лексем, що позначають поведінкові риси характеру людини: імпульсивність, імпровізація та стрімкий сплеск емоційності. Ці характеристики дій людини також проаналізовані у статті та диференційовані.
Схарактеризувавши названі поняття, автор приходить до висновку про спільні риси спонтанності та потоку свідомості, що в поетичних текстах є формами творення художнього слова. Тому репрезентоване дослідження свідчить про перспективу щодо необхідності аналізу описаних явищ у подальших наукових розвідках.
Ключові слова: спонтанність, потік свідомості, прийоми, виразність, художні засоби.
Інформація про автора: Януш Олег Богданович – кандидат філологічних наук; доцент кафедри методики викладання української та іноземних мов і літератур; Навчально-науковий інститут філології; Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
Електронна адреса: obyanush@gmail.com
Авторське право (c) 2024 Oleg Yanush

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Ця публікація ліцензована на умовах Creative Commons Attribution 4.0 International License.