Лінгвістичні технології фактчекінгу в інформаційних жанрах сучасних масмедіа

  • Larysa Shevchenko кафедра стилістики та мовної комунікації; Навчально-науковий інститут філології; Київський національний університет імені Тараса Шевченка https://orcid.org/0000-0001-6290-2307
  • Dmytro Dergach кафедра стилістики та мовної комунікації; Навчально-науковий інститут філології; Київський національний університет імені Тараса Шевченка https://orcid.org/0000-0003-4215-3825

Анотація

У статті системно аналізуються лінгвістичні технології фактчекінгу (як протидії дезінформації та фейкам), синхронізовані зі стилістичною природою інформаційних жанрів сучасних масмедіа. Зважаючи на їх функціонально-комунікативну неоднорідність, авторами розрізнено принципи реалізації фактчекінгу у традиційних і нових медіа. Зазначено, що в інформаційних жанрах традиційних медіа (в газетно-журнальному, телевізійному, радійному дискурсах) фактчекінг пов'язують із редакторською політикою засобів масової інформації, професійною діяльністю дипломованих журналістів, підконтрольних чинному законодавству про інформацію. Визначено, що нові медіа, системно представлені формами віртуальної комунікації, часто нівелюють категорію автора, порушують лінійну модель інформування, спираючись на комунікативний ефект сенсаційності, першості, епатованості, що в результаті породжує неоднозначність і когнітивний дисонанс у сприйнятті інформаційного контенту.

Звернено дослідницьку увагу на семіотичну гетерогенність інформаційних текстів і контекстів, що доповнює й урізноманітнює їх функціонально-стилістичний ресурс і потенціал, акцентуючи на додаткових маркерах, принципово важливих, зокрема, і для фактчекінгу. Прокоментовано тезу щодо коректного розуміння смислової організації інформаційних медійних повідомлень, яке залежить від фонових знань реципієнтів. Це дозволяє визначити концептуально важливе завдання автора інформаційного контенту – з урахуванням названих і прокоментованих критеріїв якісного, достовірного інформаційного повідомлення актуалізувати на його основі сприйняття об'єктивної дійсності масовою аудиторією, що змоделює подальшу інтерпретацію факту, синхронізованого з реальними подіями. В такому разі йдеться також і про соціальну відповідальність: не тільки авторів медійних текстів і контекстів, але й реципієнтів, які реалізують вторинну рефлексію щодо них.

У висновку зазначено, що ефективність перспективно дієвих алгоритмів інформаційного фактчекінгу в сучасних масмедіа зможе позитивно вплинути на якість відповідного контенту, що формує мовну свідомість реципієнтів. І в результаті актуалізувати комунікативний ресурс, стилістичні домінанти медійних інформаційних жанрів як важливого та переконливого джерела інформації про об'єктивну реальність, що моделює уявлення й цінності, а тому визначає перспективи розвитку сучасного суспільства.

Ключові слова: інформація, дезінформація, фактчекінг, фейк, інформаційні жанри медіа.

Інформація про авторів: Шевченко Лариса Іванівна – член-кореспондент НАН України, доктор філологічних наук, професор; завідувач кафедри стилістики та мовної комунікації; Навчально-науковий інститут філології; Київський національний  університет імені Тараса Шевченка.
ScopusID

Дергач Дмитро Валерійович – кандидат філологічних наук, доцент; доцент кафедри стилістики та мовної комунікації; Навчально-науковий інститут філології; Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
ScopusID

Електронна адреса: style_m_k@ukr.net; dimyla_philolog@ukr.net

 

ЛІТЕРАТУРА

  1. Бабак А. Розквіт фактчекінгу у світі : огляд найцікавіших проектів. Детектор медіа. URL : http://ms.detector.media/ web/online_media/rozkvit_faktchekingu_u_sviti_oglyad_naytsikavishikh_
    proektiv (дата звернення: 05.12.2024).
  2. Бідзіля Ю.М. Словник журналіста : терміни, мас-медіа, постаті / за ред. Ю.М. Бідзілі. Ужгород : Закарпаття, 2007. 224 с.
  3. БлекК. 16 правил журналістського розслідування. URL : http://osvita. media sapiens.ua/ethics/standards/16_pravil_zhurnalistskogo_ rozsliduvannya_vid_eksperta_londonskogo_byuro_rozsliduvalnoi_zhurnalistiki (дата звернення: 02.12.2024).
  4. Бржевська З.М., Гайдур Г.І., Аносов А.О. Вплив на достовірність інформації як загроза для інформаційного простору. Кібербезпека: освіта, наука, техніка. 2018. Вип. 2 (2). С. 105–112 https://doi.org/10.28925/2663-4023.2018.2.105112.
  5. Вардл К. Перевірка контенту, отриманого від чиитачів. Посібник з верифікації. URL : https://verificationhandbook.com/downloads/verification.handbook_ua.pdf (дата звернення: 06.12.2024).
  6. ВітушкоН.С. Перевірка інформації на достовірність у процесі підготовки джерельної бази бібліотечного аналітичного продукту в умовах інформаційного протистояння. Наукові праці Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. Київ, 2014. № 39. С. 328-
  7. ГороховськийО.М. Фактчек як тренд розслідувань: можливості та перспективи : практичний посібник. Дніпро : ЛІРА, 2017. 133 с.
  8. Децик О. Методи пропаганди. URL : https://detector.media/
    infospace/article/96572/2014-08-04-metody-propagandy/ (дата звернення: 14.12.2024).
  9. Дубов Д.В. та ін. Фейки як інструмент впливу на вибори. Київ : Національний інститут стратегічних досліджень, 2020. 201 с.
  10. ЕйсмунтВ. Інструменти фактчекінгу : як професійно відрізняти брехню від правди. Інститут масової інформації. URL : https://imi.org.ua/articles/instrumenti-faktchekingu-yak-profesiyno-vidriznyati-brehnyu-vid-pravdi-i407 (дата звернення: 02.12.2024).
  11. Закон України "Про інформацію". URL : https://zakon.rada.gov.ua/
    laws/show/2657-12#Text (дата звернення: 16.12.2024).
  12. КияшкоЮ. Фактчекінг як інструмент протидії маніпулятивному впливу електронних ЗМІ. Вісник Львівського університету. Серія Журналістика. 2019. Вип. 45. С. 28-
  13. КіцаМ.О. Фейкова інформація в українських соціальних медіа: поняття, види, вплив на аудиторію. Наукові записки Української академії друкарства. 2016. № 1.
  14. МарківО. Постправда та фактчекінг – тренди сучасної комунікації. Наука та освіта: ключові питання сучасності. Чернігів, 2018. Т.  С. 112-119.
  15. Миколаєнко А.Ю. Фактечінг як новий тренд журналістики. Digital media : становлення новітньої комунікації : колект. монографія / за ред. М.М.Поплавського, Л.О.Кочубей. Київ : Вид. центр КНУКіМ, 2020. 244 с.
  16. МудраІ. Поняття "фейк" та його види у ЗМІ. Теле- та радіожурналістика. 2016. Вип. 15.
  17. ОстровськаН.В., ЄськоваК.В. Особливості формату українських фактчекінгових проектів. Соціальні комунікації: теорія і практика. 2018. Т.  С. 43-51.
  18. ОстровськаН.В. Фактчекінг в Україні : актуальні проблеми реалізації формату. Вісник Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна. Серія "Соціальні комунікації". Вип. 17. 2021.
  19. ПартикоЗ.В. Властивості інформації. Інформація, комунікація, суспільство 2017. Славське, 2017. С. 136-137.
  20. Полтавець Ю. Фактчекінг у роботі сучасного журналіста – дієвий спосіб протистояння інформаційним загрозам. Гібридна війна і журналістика. Проблеми інформаційної безпеки / за заг. ред.
    В.О. Жадька. Київ : Вид-во НПУ імені М.П.Драгоманова, 2018. С.126-
  21. РоманюкВ.С. Фактчекінг та спростування фейкової інформації : виклики та досягнення. Ukraińskie media w obliczu wojny : regulacje prawne i doświadczenia = Українські медіа в умовах війни : правові норми та досвід / redakcja naukowa Agnieszka Glapiak. Warszawa : Wydawnictwo Akademii Sztuki Wojennej, 2023. S. 225-232.
  22. Трансформація глобального і українського інформаційних просторів в епоху постправди : колективна монографія / Наук. ред. НестерякЮ.В. Київ : КиМУ, 2024. 124 с.
  23. Шевченко В. Фактчекінг і верифікація у журналістській роботі. Образ. 2018. Вип. 1. С. 140-153.
  24. Шевченко Л.І, Дергач Д.В., Сизонов Д.Ю. Медіалінгвістика : словник термінів і понять / за ред. Л.І. Шевченко. Вид. 2-ге, випр. і доп. Київ : ВПЦ "Київський університет", 2014. 326 c.
  25. Allcott H., Gentzkow M. Social media and fake news in the 2016 election. Journal of Economic Perspectives. Vol. 31(2). P. 211-236. https://doi.org/10.1257/jep.31.2.211.
  26. Bessarab A., Volynets G., Kodatska N., Mykytiv H., Ostrovska N. The development of critical thinking and fact-checking as a basis for shaping the media culture and psychological health of modern youth. AD Alta-Journal of interdisciplinary research. 2023. Vol. 13. Issue 2. P. 115-119.
  27. Brants K. Trust, cynicism and responsiveness : the uneasy situation of journalism in democracy. Rethinking Journalism. Trust and participation in a transformed news landscape. 2013. P. 15-28.
  28. Buckingham D. Teaching Media in a 'Post-Truth' Age : Fake News, Media Bias and the Challenge for Media. Digital Literacy Education. Cultura y Educación. 2019. Vol. 31 (2). P. 213-231. https://doi.org/10.1080/11356405.2019.1603814.
  29. Cotter C. News Talk. Investigating the Language of Journalism : monography. London : Cambridge University Press, 2010. 272 p.
  30. Dickey C. The rise and fall of facts. Columbia Journalism Review. 2019. URL : https://www.cjr.org/special_report/rise-and-fall-of-fact-checking.php (дата звернення: 15.12.2024).
  31. Fact-check. URL : https://www.dictionary.com/browse/fact-check (дата звернення: 01.12.2024).
  32. Fact-checking. URL : https://dictionary.cambridge.org/ dictionary/english/fact-checking (дата звернення: 01.12.2024).
  33. Fact-checking. URL : https://www.oxfordreference.com/ display/10.1093/acref/9780199646241.001.0001/acref-9780199646241-e-483 (дата звернення: 01.12.2024).
  34. Grinberg N., Joseph K., Friedland L., Swire-Thompson B., Lazer D. Fake news on Twitter during the 2016 U.S. presidential election. 2019. Vol. 363(6425). P. 374-378. https://doi.org/ 10.1126/science.aau2706.
  1. Lee S., Xiong A., Seo H., Lee D. "Fact-checking" fact checkers : A data-driven approach. Harvard Kennedy School (HKS) Misinformation Review. 2023. https://doi.org/10.37016/mr-2020-126.
  2. Lee S., Seo H., Lee D., Xiong A. Associative inference can increase people's susceptibility to misinformation. Proceedings of the International AAAI Conference on Web and Social Media. 2023. Vol. 17(1). 530-541. https://doi.org/10.1609/icwsm.v17i1.22166.
  3. Lim C. Checking how fact-checkers check. Research & Politics. Vol. 5(3). https://doi.org/10.1177/2053168018786848.
  4. McQuail D. Mass Communication Theory : monography. London : SAGE Publications, 2005. 624 p.
Опубліковано
2024-12-30
Розділ
МЕДІЙНА ПРОБЛЕМАТИКА В МОДЕРНІЙ ЛІНГВІСТИЦІ