Актуальні способи вираження стану в українській мові

Анотація

У статті розглядаються та системно аналізуються синтаксичні моделі категорії стану в сучасній українській мові, зокрема у сфері професійного спілкування. У пропонованому дослідженні простежено сутність активних і пасивних конструкцій, прямого і непрямого підмета.  Проаналізовано також формування непрямого підмета, зважаючи на його приналежність до класу живих істот і неживих предметів. У статті розглядаються різні граматичні способи логічного викладу думок, що досягається за допомогою використання стилістичної норми у професійній комунікації. Зокрема, аналізуються як комунікативні варіанти можливості дієприслівників активного й пасивного стану, а також ресурс зворотньо-середнього стану, який притаманний українській мові. Автор звертається до  семантичноїструктури речення, звертаючи увагу на відображення перехідної дії. Зважаючи на прямий порядок слів у реченні, зазначається, що підмет у реченні може виражати особу чи предмет, або явище, яке виконує певну дію, або предмет чи особу, представлених у текстах:природничих, технічних та ін. Автор доводить, що мовні засоби в різних типах реченнь формують специфічні моделі.

Актуалізовано дослідницький погляд на статус дієслів із постфіксом -ся в сучасній українській мові. Його невизначеність у вживанні подекуди спостерігається, коли ідеться про використання пасивного та зворотньо-середнього станів в українській мові. Зважено також на історичному розвитку постфіксу, який проаналізовано з точки зору застосування у морфологічній структурі слова, словосполучення та речення. Автор зазначає, що у такому випадку дія виконується самим суб'єктом. Характерні риси розвитку зворотних дієслів, що використовуються для різних семантичних конотацій, виокремлюються з огляду на зв'язок між суб'єктом і об'єктом. Це дозволило авторузосередитися на шести характеристиках явища, що відповідає класифікації дієслів у контексті дослідження зворотних конструкцій.

Зважаючи на те, що зазначені дієслова з постфіксом -ся віднесено до зворотньо-середнього стану, наголошується, що дієслова із зазначеним постфіксом є похідними від перехідних дієслів.

У висновках наголошується, що в сучасній українській літературній мові, а особливо професійній, поширені двоскладні активні та пасивні конструкції, а вживання зворотньо-середнього стану потребує подальшого наукового дослідження та вивчення.

Ключові слова: синтаксична конструкція, активний і пасивний стан, прямий додаток, непрямий додаток, безособові форми, зворотньо-середній стан, неозначено-особове речення.

Інформація про автора: Януш Олег Богданович – кандидат філологічних наук; доцент; доцент кафедри методики викладання української та іноземних мов і літератур; Навчально-науковий інститут філології; Київський національний університет імені Тараса Шевченка.

Електронна пошта: obyanush@gmail.com