Аксіологічний статус лексем ЦНОТЛИВИЙ, ЦНОТЛИВІСТЬ і ЦНОТА в українському медіадискурсі

DOI: https://doi.org/10.17721/APULTP.2018.36.60-75

Анотація

У статті досліджено вживання лексем цнотливий, цнотливість і цнота в українському політичному медіадискурсі, проаналізовано оцінну семантику, якої набувають "лексеми цнотливості" у медійних текстах суспільно-політичної тематики у прямому та переносному узусі. Виявлено, що значення та оцінка лексем цнотливий, цнотливість і цнота в українському медіадискурсі варіюється залежно від суб'єкту або об'єкту, атрибутом яких вони виступають. Визначено, що на позначення тілесної чистоти, незайманості як переважно жіночої чесноти "лексеми цнотливості" вживаються у позитивному або нейтральному значенні і лише зрідка набувають іронічного звучання, що свідчить про традиційно християнські уявлення про цнотливість як морально-етичну цінність в українському медіадискурсі. Окрім абстиненції від інтимних стосунків цнотливість як чеснота чоловіків і жінок актуалізує семи "скромність", "порядність", "моральність", "честь", "гідність", отримуючи контекстуальне звучання як доброчесність загалом. Простежено, що цнотливий як характеристика тілесного контакту вказує на його ніжність, пристойність, романтичність та відсутність розбещеності, що позитивно оцінюється мовцями в українських медіатекстах. Встановлено, що вживання "лексем цнотливості" у суспільно-політичному контексті як атрибуту держави та публічних інститутів зумовлене когнітивною метафорою, у якій сферою-донором виступає жінка або інтимні стосунки. Мовна оцінка "лексем цнотливості" варіюється від позитивної до дуже негативної, причому в останньому випадку вони набувають значень "застій", "зашореність", "обмеженість", "ідеологічна заангажованість", "консерватизм", "відсутність реформ". Негативних конотацій набувають "лексеми цнотливості" у випадку їх атрибуції мистецтву, літературі та кінематографу, актуалізуючи при цьому семи "відсутність прогресу", "відсталість". У прямому сенсі цнотливість як відсутність надмірного еротизму та моральної розбещеності у художніх творах і кінокартинах оцінюється здебільшого позитивно в українських суспільно-політичних медіатекстах.

Ключові слова: політичний медіадискурс, аксіологія, семантика, цнотливість, цнота, цінності, категорія оцінки.

Інформація про автора: Левко Олександр Вадимович – кандидат філологічних наук; доцент кафедри загального мовознавства, класичної філології та неоелліністики; Інститут філології; Київський національний університет імені Тараса Шевченка.

Електронна адреса: alexaristos@gmail.com