Інтертекстуальність як джерело емоціоналізації дискурсу та мовних інновацій
Анотація
DOI: https://doi.org/10.17721/APULTP.2022.44.68-85
У статті проаналізовано прагматичний потенціал інтертекстуальності в заголовках новин про російсько-українську війну в українському релігійному медіапросторі за матеріалами сайтів "Релігійно-інформаційна служба України", "Католицький оглядач", "Релігійна правда", "Духовний фронт України" за період з кінця лютого до початку травня 2022 р. Встановлено, що інтертекст у заголовках посилює емотивність комунікативного повідомлення з метою стимулювання необхідної емоційної реакції в адресата релігійних медіа щодо російської агресії. Інтертекстуальні одиниці виконують функцію поляризації дискурсу, збільшуючи ефект негативного зображення країни-агресора і його церковних лідерів та позитивного представлення українського народу у його боротьбі за свободу. Частотними джерелами інтертекстуальності у релігійних медіа є Біблія, історичні події, постаті і явища, художні твори, міфічні істоти, гасла та міфологеми, співвіднесення з якими емоціоналізує комунікацію та посилює персвазивний вплив на реципієнта завдяки стимулюванню в нього передбачуваних асоціацій з вихідним текстом чи символом. У висвітленні російської агресії релігійні медіаспікери використовують біблійні апокаліптичні образи та метафори, алюзії на страждання Ісуса Христа, історії Каїна та Авеля, Давида та Голіафа. Інтертекстуальні одиниці, які за своїм походженням є політичними гаслами чи ідеологемами, зокрема "руський мир" та "захист православних", використовуються в українському релігійному медіадискурсі з метою їх дискредитації. У статті також досліджено потенціал інтертекстуальності у сфері неологізації. Джерелом деяких мовних інновацій стали інтертекстуальні феномени у сфері художньої літератури та історії, зокрема "орки" та "рашизм", що свідчить про продуктивний спосіб утворення неологізмів на основі інтертекстуальних зв'язків з попередніми текстами і феноменами культури. Окреслено подальші перспективи у дослідженні емоційної реакції адресата релігійних медіа на заголовки новин з інтертекстом із залученням експериментальних психолінгвістичних та корпусних методів.
Ключові слова: інтертекстуальність, мовленнєвий вплив, персвазивний дискурс, релігійні медіа, неологізми, російсько-українська війна.
Інформація про авторів: Левко Олександр Вадимович – кандидат філологічних наук, доцент; доцент кафедри загального мовознавства, класичної філології та неоелліністики; Навчально-науковий інститут філології; Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
ScopusID
Крамар Наталія Анатоліївна – доктор філософії; старший науковий співробітник Центру наукових досліджень та викладання іноземних мов; Національна академія наук України.
Електронна адреса: o.levko@knu.ua ; nataliya.kramar@gmail.com
Авторське право (c) 2022 Oleksandr Levko, Nataliia Kramar

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Ця публікація ліцензована на умовах Creative Commons Attribution 4.0 International License.