Мовні інновації у формуванні медіаіміджу України

Анотація

DOI: https://doi.org/10.17721/APULTP.2021.43.42-58

У статті аналізується вплив мовних інновацій на конструювання державного іміджу. Термін "мовні інновації" автор осмислює як нові слова та фразеологізми, що з'являються та активно функціонують у сучасному медіапросторі, впливаючи на імідж України. Закцентовано увагу на характеристиках медійної сфери, що тиражує мовні інновації, співмірні з репрезентативними формами іміджу держави. У дослідженні виокремлено та системно проаналізовано два вектори впливу мовних інновацій на державний імідж: (1) позитивний (терапевтичний), пов'язаний із розвитком нових значень слів, словотвірних трансформацій, пошуком українських еквівалентів запозиченим лексемам, появою неофразем, еволюцією молодіжного сленгу та ін.; (2) негативний (патогенний), зумовлений деструктивними подіями в економічній, політичній, соціальній сферах, пандемією коронавірусу та ін. У статті доведено, що позитивний іміджевий ефект у масовій свідомості створює пошук українських еквівалентів запозиченим лексемам, причому не всі з них є новими. Спостережено, що типовою є ситуація функціонування в медіа слів, що набувають у масовій комунікації нового значення. Окрім того, велике значення в популяризації українських неолексем у ЗМІ має і позитивна авторська оцінка нових слів. У дослідженні наголошується: ефективним лінгвістичним інструментом популяризації мовних інновацій у мовній свідомості українців є креолізація, що впливає на масового реципієнта не лише на вербальному, а й на невербальному рівні та створює позитивний іміджевий ефект. В аспекті іміджевої терапевтичності автором розглядається розвиток українського молодіжного сленгу, комп'ютерного жаргону, окремих лексем зі сленгу соціальних мереж із нейтральною семантикою. До уваги було взято та інтерпретовано матеріал інноваційних словників "Нові слова та фразеологізми в українських масмедіа" (Нові слова та фразеологізми в українських масмедіа: словник / Л.І. Шевченко, Д.Ю. Сизонов; відп.ред. Л.І. Шевченко Київ: ВПЦ "Київський університет", 2017-2021). Звернено увагу на нагромадження в іміджевих текстах лексем, семантика яких пов'язана зі злочинами у цифровій комунікації та мотивована інформаційною війною, недотриманням принципів онлайн-безпеки та ін., що має патогенний ефект, дискредитуючи державний імідж. Висновковим є твердження щодо використання мовних інновацій у медійних текстах із метою як позитивного (терапевтичного), так і негативного (патогенного) впливу на державний імідж. Значною мірою це залежить від контексту, в якому вжита неолексема, авторського ставлення до описуваної ситуації, а також рівня медіаграмотності, медіаосвіти та критичного мислення реципієнта медіатексту.

Ключові слова: лінгвістична іміджелогія, медіаімідж України, мовні інновації, терапевтичний іміджевий ефект, патогенний іміджевий ефект.

Інформація про автора: Плясун Ольга Миколаївна – доктор філософії, асистент кафедри стилістики та мовної комунікації; Навчально-науковий інститут філології; Київський національний університет імені Тараса Шевченка.

Електронна адреса: olga_2511@ukr.net

ЛІТЕРАТУРА

1. Генералова Е.В. Медиатекст как отражение динамических хронологических изменений в лексике и фразеологии. Медиалингвистика.2021. №8(2). С. 180-192. https://doi.org/10.21638/
   spbu22.2021.207
2. Ковальчук Ю.А. Сленг як соціокультурний феномен. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія "Германістика та міжкультурна комунікація". №1. С. 210-215. https://doi.org/
   10.32999/ksu2663-3426/2020-1-32
3. Словник термінів з онлайн-безпеки. Міністерство цифрової трансформації України, 2020.
4. Осетрова Е.В. К определению понятия "языковой имидж". Язык и социальная динамика. № 12-1. С. 78-85.
5. Сизонов Д.Ю. Фразеологічні інновації української мови в медіалінгвістичному висвітленні. Studia Slavica Hung. 2018. №63/2. С. 333-346. https://doi.org/10.1556/060.2018.63.2.13 
6. Столяр М.Ю. Значення молодіжного сленгу для розвитку мови. Наукові записки Національного університету "Острозька академія". Серія : Філологічна. Вип. 53. С. 233-236.
7. Шевченко Л.І., Сизонов Д.Ю. Нові слова як маркери часу: медійна лексикографія сьогодні і в перспективі. Записки з українського мовознавства. 2019. Вип. 26 (1). С. 11-19. https://doi.org/10.18524/2414-0627.2019.26.180939
8. Шевченко Л.І., Сизонов Д.Ю. Нові слова та фразеологізми в українських масмедіа : словник. Київ: ВПЦ "Київський університет", 2017-2021.
9. Шкудлярек-Щмехович Э. Автономия пользователей Сети и динамика грамматики: о выбранных синтаксических инновациях в современной польской интернет-коммуникации. Медиалингвистика. 2021. №8(1). С. 57-70. https://doi.org/10.21638/spbu22.2021.105
10. Ярощук Л. Комп'ютерний сленг як форма молодіжного спілкування. Актуальні проблеми романо-германської філології та прикладної лінгвістики. №1. С. 156-164.
11. Spasich, J. Lj. Globalization processes in the Serbian media language. Media Linguistics. 2021. №8(2). Р. 193-202. https://doi.org/10.21638/spbu22.2021.208