Юрислінгвістика в Київському університеті: прогнозована концептуальна модель

Анотація

DOI: https://doi.org/10.17721/APULTP.2021.43.8-21

У статті запропонована концептуальна модель впровадження в освітній процес Київського національного університету імені Тараса Шевченка інноваційної програми, що є перспективно зорієнтованою на розвиток комунікативних можливостей української мови та формування іміджевих стратегій державотворення сучасної України. Визначено мету і завдання нової програми, сформульовані перспективні проблеми юрислінгвістики як неонапряму філологічної науки. Також аналізується світовий досвід запровадження нової юрислінгвістичної спеціальності у провідних закладах освіти, прослідковується історія і сучасність світової та української юрислінгвістики. Доведено, що юрислінгвістика є можливістю застосування лінгвістичної компетенції як інструменту пізнання мови у формалізації системних, точних, світоглядно визначених регулятивних механізмів соціальної структури / соціальної правосвідомості громадян. Акцент у статті зроблено і на навчально-методичному забезпеченні спеціальності (підручники, посібники, навчально-методичні комплекси, наукові статті), які передували запровадженню інноваційної освітньої програми з юрислінгвістики. У конкурентному освітньому просторі та у зв'язку із розвитком модерних знань важливою є еволюція освітнього простору, що відповідає сучасним соціальним викликам, а отже є перспективною для сучасної науки. Київський університет завжди був і є індикатором перспективної та модерної освіти, де юрислінгвістика посяде достойне місце у фаховій комунікації. Достойною відповіддю на конкурентні виклики стане, безумовно, спеціальна університетська програма з юрислінгвістики, де мовознавча експертиза матиме ґрунтовний кваліфікаційний базис у комплексі сучасних лінгвістичних та юридичних знань.

Ключові слова: юрислінгвістика; лінгвістична експертиза; інноваційна лінгвістика; неофілологія.

Інформація про автора: Шевченко Лариса Іванівна – член-кореспондент НАН України, доктор філологічних наук, професор; завідувач кафедри стилістики та мовної комунікації; Навчально-науковий інститут філології; Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
ScopusID

Сизонов Дмитро Юрійович – кандидат філологічних наук, доцент; доцент кафедри стилістики та мовної комунікації; Навчально-науковий інститут філології; Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
ScopusID

Електронна адреса: style_m_k@ukr.net ; dm_sizonov@ukr.net

ЛІТЕРАТУРА

1. Ажнюк Л.В. Конфліктний медійний текст як об'єкт лінгвістичної експертизи. Актуальні проблеми української лінгвістики: теорія і практика. 2013. Вип. 27. С. 18-32.
2. Англо-український словник міжнародного, порівняльного і європейського права : близько 70000 термінів / Упорядн.
   В.І. Муравйов [та ін]; за ред. В.І. Муравйова, Л.І. Шевченко. Київ : Арій, 2009.
3. Англо-український, українсько-англійський юридичний словник : близько 70000 термінів / Упорядн. Л.І. Шевченко, В.І. Муравйов [та ін.] ; за ред. Л.І. Шевченко, В.І. Муравйова. Київ : Арій, 2010. 717 с.
4. Компанцева Л.Ф. Лінгвістична експертиза соціальних мереж: [підручник]. Київ: Аграр МедіаГруп, 2018.
5. Лінгвістична експертиза: підручник / Л.І. Шевченко, Д.Ю. Сизонов; за ред. Л. І. Шевченко. Київ : ВПЦ "Київський університет", 2021.
6. П'ятецька О.В. Юридичний термін у лінгвістичному аналізі : навч. посібник. Київ: Азимут-Україна, 2020.
7. Сизонов Д.Ю. Фаховий аналіз медійної фразеології в юрислінгвістичному аспекті. Одеський лінгвістичний вісник: спецвипуск. 2017. С. 195-200.
8. Стратегічний план Київського університету імені Тараса Шевченка. URL: https://asp.knu.ua/doc/NP_Baza_univ/Development-strategic-plan_2018-2025.pdf
9. Шевченко Л.І. Лінгвістична експертиза медіатексту: критерії фахової аргументації. Одеський лінгвістичний вісник: спецвипуск. 2017. С. 237-240.
10. Шевченко Л.І., Сизонов Д.Ю. Текст як вербалізована свідомість в експертному аналізі. Актуальні проблеми української лінгвістики: теорія і практика. 2020. Вип. 41. С. 8-23.
11. Широков В.А., Сидоренко О.О. Наукові засади лінгвістичної експертизи політичних та правових документів. Постановка проблеми. Мовознавство. 2005. №2. С. 18-31.
12. Юрислінгвістика : словник термінів і понять / Л.І. Шевченко, Д.В.Дергач, Д.Ю. Сизонов, І.В. Шматко; за ред. Л.І. Шевченко. Київ : ВПЦ "Київський університет", 2015.
13. Cornu G. Linguistique juridique. Paris, 2005.
14. Gilbert А., Tait-McCutcheon S. & Knewstubb B. Innovative teaching in higher education: Teachers' perceptions of support and constraint. Innovations in Education and Teaching International. 2021. №58:2. Р. 123-134. https://doi.org/10.1080/14703297.2020.1715816
15. Goletiani L. Recent Developments in Legal Linguistics in Russia and Ukraine. Studi Slavistici. 2011. 8(1). P. 241-262.
16. Mariani A. Marini. Presentazione, in La lingua, la legge, la professione forense. Dott. A. Giuffrè Editore. Milano, 2003. Р. 9-21.
17. Podlech A. Rechtslinguistik. Rechtswissenschaft und Nachbarwissenschaften. Munchen, 1976. S. 105-110.
18. Scarpa F., Riley A. La fisionomia della sentenza in Inghilterra e in Ita-lia: un'analisi orientata alla traduzione. Bolognа 2000.
19. Veronesi D. Linguistica giuridica italiana e tedesca. Padova, 2000.