#BLACKLIVESMATTER та боротьба за національний дискурс у Твітері: цифровий активізм як нова публічна сфера

  • Valeria Bondarenko Київський національний університет імені Тараса Шевченка; кафедра англійської філології та міжкультурної комунікації (Україна) https://orcid.org/0000-0001-5004-9855
  • Olena Kaptiurova Київський національний університет імені Тараса Шевченка; кафедра англійської філології та міжкультурної комунікації (Україна) https://orcid.org/0000-0002-1051-8415
  • Vira Orlova Київський національний університет імені Тараса Шевченка; кафедра англійської філології та міжкультурної комунікації (Україна) https://orcid.org/0000-0002-8025-8380

Анотація

DOI: https://doi.org/10.17721/APULTP.2021.42.90-103

Трагічне вбивство афроамериканця Джорджа Флойда білим поліцейським широко обговорювалося в соціальних мережах та сприяло використанню соціальних мереж для критики правоохоронних структур та расистської ідеології в США. Оскільки соціальні мережі безсумнівно стали   інструментом для активістів, які намагаються протиставити офіційну суспільну думку альтернативному погляду на ситуацію в суспільстві, Твітер надав руху Black Lives Matter простір для створення ідентичності, яка уможливлює його участь у (пере)формуванні суспільної думки та запровадженні суспільних змін. Соціальні мережі стали ефективною альтернативою публічної сфери, яка кидає виклик офіційній владі, яка довгий час контролювала створення суспільного дискурсу та порядку денного, що зазвичай формували суспільну думку. Дослідження руху #BalckLivesMatter (BLM) спирається на дві теорії: на теорію публічної сфери Габермаса та на метод критичного аналізу дискурсу. Останній дозволяє авторам статті дослідити мовні особливості твітів, які сприяють просуванню ідеології та соціальних репрезентацій. Використовуючи цю теоретичну базу, автори статті розглядають мовні особливості повідомлень, розміщених в Твітері (http://twitter.com) активістами #BlackLivesMatter у період з 25 по 31 травня 2020 року, тобто відразу після смерті Джорджа Флойда. У результаті аналізу виявляється, що твіти активістів руху викривають теми нерівності, несправедливості та расизму в США, а також використання Твітера як альтернативного простору, в якому представники чорношкірої меншини, маргіналізованої в американському суспільстві, (ре)конструюють публічну сферу та кидають виклик масмедійному мейнстріму з його ідеологією білої більшості. Лінгвістичний аналіз виявляє, що повідомлення під хештегом як стилемою #BlackLivesMatter експліцитно протиставляють уражених в правах чорношкірих громадян білошкірим, а також виражають партикуляристський світогляд, що стає особливо очевидним у дебатах між активістами руху BlackLivesMatter з прихильниками універсалістського руху AllLivesMatter.

Ключові слова: цифровий активізм, публічна сфера, #BlackLivesMatter, Твітер, публічний дискурс, критичний дискурс аналіз

Інформація про авторів: Бондаренко Валерія Валеріївна – кандидат філологічних наук, доцент; доцент кафедри англійської філології та міжкультурної комунікації; Інститут філології; Київський національний університет імені Тараса Шевченка.

Каптюрова Олена Вячеславівна – кандидат філологічних наук, доцент; доцент кафедри англійської філології та міжкультурної комунікації; Інститут філології; Київський національний університет імені Тараса Шевченка.

Орлова Віра Володимирівна – кандидат філологічних наук; асистент кафедри англійської філології та міжкультурної комунікації; Інститут філології; Київський національний університет імені Тараса Шевченка.

Електронна адреса: valeri.v.bond@gmail.com; velenak2@gmail.com; velena_1@ukr.net

 

Опубліковано
2021-05-20
Розділ
МЕДІЙНА ПРОБЛЕМАТИКА В МОДЕРНІЙ ЛІНГВІСТИЦІ