Комунікативна граматика в сучасній українській лінгводидактиці
DOI: https://doi.org/10.17721/APULTP.2018.37.141-156
Анотація
У статті розглянуто поняття комунікативної граматики в її зв’язках з українською лінгводидактикою. Установлено, що нинішній етап вивчення численних проблем лінгвістики характеризується їхнім розглядом у когнітивно-комунікативному ракурсі. З’ясовано, що сучасним навчальним цілям та психолого-педагогічним ідеям сьогодення найбільше відповідає саме застосування комунікативно-діяльнісного підходу. Комунікативну граматику визначено як сферу поєднання системного представлення граматики та аналізу тексту. З’ясовано основний її об’єкт і мету. Констатовано невисокий рівень лінгводидактичної розробленості кола питань, що лежать у площині зацікавленостей комунікативної граматики. Комунікативну граматику відтак називають активною, або продуктивною. В активній граматиці, отже, групування мовних засобів спирається на універсальні змістові категорії, типові значення.Дослідження лінгвальних явищ у межах активної граматики відбувається, таким чином, у напрямку від значення до форми, а не навпаки, як зазвичай це відбувається в традиційних граматиках. Pозробка самої теорії комунікативної граматики в українській лінгвістиці, і її лінгводидактичне опрацювання – це багато в чому питання наукової та методичної перспективи.
Ключові слова: комунікативна лінгвістика, комунікативна граматика, лінгводидактика, когнітивно-комунікативна парадигма, лінгвосистема, прагмалінгвістика, семантика, текст.
Інформація про автора: Андрєєва Тетяна Михайлівна – кандидат філологічних наук, доцент; доцент кафедри стилістики та мовної комунікації; Інститут філології; Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
Електронна адреса: andreevatm@ukr.net

Ця публікація ліцензована на умовах Creative Commons Attribution 4.0 International License.